На головну Контакт Пошук
 
Центр Місцевої Демократії
Події
Експертне опитування щодо системи місцевих виборів в Україні
14.09

Результати досліджень думки експертів та громадськості щодосистеми місцевих виборів.

В період з 1-го по ЗО вересня 2006 року Центром місцевої демократії при Інституті демократії імені Пилипа Орлика було проведено опитування експертів щодо оцінки нині чинної в Україні системи місцевих виборів та шляхів її удосконалення. Всього в опитуванні взяли участь 270 респондентів. Серед опитаних - народних депутатів України - 4 чол., депутатів місцевих рад різних рівнів - 76 чол. , керівників органів місцевого самоврядування - 68 чол. , працівників органів державної влади та місцевого самоврядування - 42 чол, експертів, науковців, представників громадських організацій, що займаються різними аспектами місцевого самоврядування - 53 чол., представників осередків політичних партій - 27 чол.

Загалом 79% опитаних висловились критично щодо нині чинної системи місцевих виборів і вважають за необхідне її змінити. Найбільший відсоток вважають за необхідне повернутись до мажоритарної системи.Зокрема таку ідею підтримали щодо виборів до обласних рад - 33% опитаних, до районних рад - 37%, до міських рад міст без районного поділу - 43%, до міських рад обласних центрів та інших великих міст - 36%.

Другою за пріоритетністю серед опитаних респондентів виявилась пропорційна система виборів, яка дає можливість виборцям голосувати не лише за партію, але і обирати кандидата із партійного списку цієї партії. Таку виборчу систему підтримали щодо обласних рад - 28%, районних рад - 24%, міських рад - 23%. Серед прихильників такої системи майже порівну розподілились думки щодо доцільності залишити пропорційну систему з одним багатомандатним округом та запровадити систему з кількома багатомандатними округами.

За введення змішаної мажоритарно-пропорційної системи місцевих виборів висловились щодо обласних рад - 10%, районних рад - 4%, міських рад - 5% респондентів.

Іншу виборчу систему - відмінну від вище перелічених вважають за необхідне запровадити щодо обласних рад - 3%, районних рад - 2%, міських рад міст без районного поділу - 4%, щодо міських рад обласних центрів та інших міст з районним поділом - 2%. •

За збереження нині • діючої системи обрання міських голів , • коли обраним вважається кандидат, за. якого проголосувала відносна більшість виборців висловилась абсолютна більшість опитаних - 59%. Зміну цієї системина мажоритарну абсолютної більшості підтримали 19 % опитаних. 6% хотіли б, щоб міського голову обирала відповідна рада. 6% також допускає можливість розділення посад голови міста на посади голови ради та голови виконкому ради, який повинен очолювати прийнятий міською радою на роботу менеджер.

Нижче наводимо найбільш характерні думки, висловлені респондентами щодо недоліків системи місцевих виборів.

1. ВТРАТА ЗВЯЗКУ ВИБОРЦІВ З ОБРАНИМИ ДЕПУТАТАМ

• В результаті чинної виборчої системи втрачається зв'язок депутата і
виборців. Депутати не мають чітко визначеного виборчого округу.

• Існує майже повна незалежність депутатського корпусу від виборців,
виборці відірвані від потреб і проблем територій.

• Відсутня можливість голосувати не лише за партію, а й за її конкретних
членів, які балотуються до ради.

Система закритих партійних списків розриває зв'язок майбутнього депутата зі своїми виборцями. Кандидати, які займають у списку місця нижче шостого практично невідомі виборцям, відсутній механізм їх відповідальності за свою діяльність.

2. НЕДОСКОНАЛІСТЬ ПАРТІЙНОЇ СИСТЕМИ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ

• Подальше застосування пропорційної виборчої системи на місцевих
виборах потребує удосконалення законодавства про політичні партії (у
напрямі реальної прозорості джерел фінансування партійної діяльності,
посилення контролю за діяльністю політичних партій, запровадження
додаткових кваліфікаційних вимог до партій).

• Суттєвим недоліком виборчої системи на місцевому рівні є те, що за цієї
системи повністю питаннями формування місцевих рад займаються
неструктуровані на місцях політичні партії. Тобто місцеві ради
формують політичні партії, які не мають до життя місцевої громади
жодного відношення.
Це дало можливість потрапити в місцеві ради
людям, які не мають жодного відношення до громади та не
користуються найменшим авторитетом. Ймовірно відкриті списки
уможливили б обрання до місцевих рад авторитетних людей (а також
сприяли б зменшенню кількості продажних місць в партійних списках) і
одночасно сприяли б структуризації політичних партій на місцях.

• Партії як інститут в Україні мають не високий рейтинг довіри
населення. Сучасні українські партії не спроможні реально відстоювати

інтереси своїх виборців, вони більше схильні захищати групові тіньові інтереси.

Недостатня вимогливість Закону до реєстрації загальнонаціональних партій - відсутність навіть у парламентських партій значного числа реальних місцевих осередків.

Відсутність прозорих та юридично коректних процедур номінування кандидатів від партій до партійних списків

3. НЕПРОФЕСІОНАЛІЗМ ОБРАНИХ ДЕПУТАТІВ

• До виборчих списків в багатьох випадках потрапили випадкові люди, які
далекі від реального життя, не мають необхідного досвіду роботи, а
прийшли до Рад для вирішення в першу чергу своїх особистих проблем.

• Низький якісний рівень депутатського корпусу, оскільки кандидати не
проходили відбору виборцями. їх відбирають лідери місцевих
організацій політичних партій, і як правило не врахують підготовленість
осіб до депутатства.

• У виборців відібрали право голосувати за конкретного кандидата, що дає
для непорядних людей можливість прийти до влади і вирішувати лише
свої власні питання.

• Пропорційна система із закритими списками не дозволяє виборцям
акцентувати увагу на особистісних характеристиках персоналій, які
складають повний партійний список. Це дає змогу потрапити до
політичних лав випадковим політикам, які мали змогу „сховатись" за
відомими призвіщами першої п'ятірки партійного списку.

4. ПАРТІЙНІ СПИСКИ

• Непрозорість партійних списків

• Диктат партійної бюрократії щодо списків, а отже складу Рад

• Закриті партійні списки позбавили громадян права вибору

5. КОНФЛІКТ МІЖ МЕРОМ ТА РАДОЮ

В містах створює умови для обрання політично полярних міського голови та депутатської більшості, що часто паралізує роботу органів місцевого самоврядування.

Обрання мера відносною більшістю виборців часто означає його дуже низьку легітимність. По суті це обрання рейтинговим голосуванням. За такої системи виборів мерами в Україні стало дуже багато випадкових людей.

6. СПІВПАДІННЯ У ЧАСІ ВИБОРІВ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА ДО МІСЦЕВИХ РАД

Поєднання у часі місцевих виборів та виборів до Верховної Ради. Це спричиняє брак уваги громадськості до місцевих виборів. Усунення цього недоліку, а також можливість обирати також і кандидатів у запропонованому партією списку, дозволять зменшити ймовірність потрапляння до місцевих рад випадкових людей.

7. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ

• непрозорість виборчого процесу.

• Неточні списки виборців

• Відсутність реальної серйозної відповідальності за порушення
виборчого законодавства членами виборчих комісій

• Можливість фальсифікації даних у ТВК та ЦВК

• Дозволяє невиправдано в судовому порядку знімати з виборів
небажаних для когось кандидатів.

• Приклад останніх виборів довів, що чинна виборча система потребує
додаткових організаційних та координаційних зусиль
уповноважених організаторів виборів - місцевих окружних та
дільничних комісій. Виборцям складно розібратися у п'яти видах
виборчих списків. Значна кількість виборців здійснює свій вибір в
день голосування. Необхідно розширити пропускну спроможність
приміщень та т.ін.

• Не створено єдиний реєстр виборців, списки повинні
опрацьовуватись постійно, а не перед виборами.Необхідно створити
реєстр членів ДВК, ТВК. Члени комісій повинні проходити регулярні
тренинги.

З метою з»ясувати відношення громадян до способу обрання депутатів місцевих рад у співпраці з Центром місцевої демократії було проведене національне репрезентативне соціологічне опитування дорослого населення (опитано 2181 респондент віком від 18 років і старше) 12-19 вересня Інститутом соціальних досліджень імені Яременка. За результатами проведеного опитування з»ясувалося, що більше третини опитаних хотіли б, щоб депутати обирались як раніше по мажоритарній системі. Ще 20%

опитаних сказали, що хотіли б, щоб половину депутатів обирали за партійними списками, а половину по мажоритарних округах. Такий стан громадської думки засвідчив відсутність сталого уявлення щодо моделі представницької демократії на місцях.

Розподіл відповідей респондентів на запитання: Як Ви вважаєте яким чином мають відбуватися наступні вибори депутатів домісцевих (міських, сільських, районних) рад виявився (%) таким:

Депутати мають обиратися лише за партійними списками

22%

Депутати мають обиратися лише на мажоритарній основі (один депутат представляє один виборчий округ)

36%

Депутати мають обиратися за змішаною системою: 50% по мажоритарних округах, 50% - за партійними списками

20%

Важко відповісти

22%

до обласних рад?

Депутати мають обиратися лише за партійними списками

17%

Депутати мають обиратися лише на мажоритарній основі (один депутат представляє один виборчий округ)

35%

Депутати мають обиратися за змішаною системою: 50% по мажоритарних округах, 50% - за партійними списками

24%

Важко відповісти

24%

Верховної Ради України?

Депутати мають обиратися лише на мажоритарній основі (один депутат представляє один виборчий округ)

27%

Депутати мають обиратися за змішаною системою: 50% по мажоритарних округах, 50% - за партійними списками

27%

Депутати мають обиратися лише за партійними списками

20%

Важко відповісти

26%

18.03
Круглий стіл «Політичні партії в системі місцевого самоврядування: проблеми, тенденції, перспективи»
26.02
Круглий стіл «Шляхи, методи та технології підвищення якості адміністративних послуг місцевого самоврядування»
25.01
Круглий стіл «Місцева влада в інформаційному суспільстві. Електронне врядування: концепція, практика, виклики»
30.10
Круглий стіл за підсумками проведення Європейського тижня місцевої демократії
06.09
Круглий стіл «Місцеве самоврядування в контексті громадянського суспільства»
26.07
Круглий стіл «Питання місцевого самоврядування у програмах політичних партій»
27.06
Круглий стіл «Співпраця місцевої влади із засобами масової інформації»
27.05
Круглий стіл «Бюджетна система місцевого самоврядування. Перспективи реформування»
18.04
Круглий стіл на тему: «Післявиборчий рік місцевого самоврядування. Тенденції, проблеми, перспективи»
21.03
Круглий стіл на тему: «Маркетинг громади, регіону, країни»
© Copyright 2011
Інститут демократії
імені Пилипа Орлика
Всі права захищені