На головну Контакт Пошук
 
Центр Місцевої Демократії
Події
Круглий стіл на тему: «Маркетинг громади, регіону, країни»
21.03

Олександр Мосіюк, директор Центру місцевої демократії при Інституті демократії ім. Пилипа Орлика:

В конкурентному світі маркетингові інструменти відіграють дедалі важливішу роль. В Європі питання маркетингу місць вже азбука, в Україні ж лише формується розуміння цього ринку. Хоча ми де-факто живемо в умовах ринкової економіки, мислення у багатьох наших людей ще далеке від ринкового. Адекватна ментальність людей, які впливають на ухвалення управлінських рішень, на мою думку, поряд з іншими чинниками є хорошим ресурсом розвитку. Поки вона не зміниться на проринкову, відповідну глобалізаційним процесам, нам буде дуже важко досягати європейських стандартів в економіці, а відповідно і в рівні нашого життя. Вважаю, що реальна демократія неможлива без нормального економічного розвитку. Тому що однією із важливих функцій демократії є створення умов для ефективного економічного поступу. Отже тема нашого круглого столу є важливою в контесті розвитку місцевої демократії і тому стала предметом уваги нашого Центру.

Марта Коломиєць, директор Програми партнерства громад в Україні Фундації «Україна-США»:

Рада Вас вітати в фундації «Україна - США». Ми співпрацюємо з Центром місцевої демократії, це є ніби то філія Програми партнерства громад, яка існувала в Україні 10 років і закінчується через 2 місяці. Це була Програма розвитку громад, ми працювали з міськими головами, ми мали мережу споріднених міст. Я думаю, що Програма партнерства громад допомогла багато в економічному розвитку, у вивченні американського досвіду і пристосуванні до українських реалій, у нас були різні тренінги. І хоча ця Програма закінчується, я сподіваюсь, що наші навчальні Центри в регіонах залишаться і будуть далі з вами працювати, щоб розвивати власне технології цього маркетингу. Сьогодні серед нас є люди, які мають великій досвід в маркетингу своєї громади, у залученні економічних інвестицій, залученні закордонного досвіду та цікавих ідей. Думаю Ваша дискусія буде цікавою, буде наведено багато реальних (практичних) прикладів, що в Україні вже робиться. Дякую за увагу.

Лук’янов Владислав Валентинович, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування:

Добрый день, уважаемые друзья, коллеги. Я рад приветствовать Вас на этом круглом столе, посвященном маркетингу территорий и мне приятно, что есть понимание того, что в Украине должна быть не голодная демократия, а демократия обеспеченная, уверенная в себе. И те шаги которые мы начинаем делать – это первые шаги к достатку и благосостоянию наших граждан. Потому что говорить сегодня, что мы находимся на каком-то уровне сегодня рано, я считаю что мы находимся на первых шагах. Почему я это говорю? Во-первых, во многом местное самоуправление без финансового обеспечения, без собственных финансовых ресурсов мало чего стоит. Потому что когда за каждой копейкой нужно обращаться в центральные органы власти, когда для выполнения тех или иных полномочий, которые делегируются нет полного обеспечения финансами, то местная власть остается один на один с проблемами, которые существуют на местах. И если говорить более широко об этой проблеме, весь мир сегодня понимает что для того чтобы привлечь к какому-то региону, территории финансовые ресурсы, нужно привлечь в первую очередь общественное внимание, то есть нужно выделиться чем-то, стать первым в чем-то, чтобы весь мир вас увидел и о вас заговорил. После того как это можно будет сделать, понятно что к вам прийдут и за опытом, и найдутся партнеры, и появится много желающих посмотреть, попробовать, а это заодно привлекает и финансовые ресурсы. Поэтому здесь сложно сказать что в первую очередь - либо идея либо масштабная обширная инвестиция. Для того чтобы прийти к этому местная власть тоже не должна сидеть сложа руки, в первую очередь это обеспечение инфраструктуры, это обеспечение людских ресурсов. И когда мы сегодня говорим, что у нас один из конкурентоспособных факторов дешевая рабочая сила, я считаю что это неправильная модель развития и бизнеса и попытки развития инфраструктуры. Я считаю Украине подходит больше европейский путь развития, когда мы говорим не только о высокой стоимости, но и об очень высоком качестве. Потому что наше государство располагает всем необходимым, очень высококвалифицированной, ответственной рабочей силой и не зря наши соседи по Евросоюзу говорят о том, что они будут рассчитывать на то чтобы пополнить свои трудовые ресурсы, которые после объединения с большой Европой сократились. Я был на семинаре в Польше, там были и американские эксперты, которые отмечали в своих выступлениях, что рассчитывают из Украины забрать миллион юношей и девушек, которые восполнят их рабочие места. Я скажу, мне было очень неприятно, дошло даже практически до острого конфликта. Я думаю почему нам не забрать с Польши, с Румынии, Болгарии рабочую силу, не создать рабочие места. Проблема только в том, что у нас делается в голове – готовы ли мы создавать рабочие места, создавать конкурентоспособное производство с соответствующими заработными платами для того чтобы наши граждане работали в Украине. Я считаю ненормальной ситуацию когда миллионы наших работников работают не в собственной стране, а ездят и работают зарубеж. В основном это люди молодого и среднего возраста, то есть более мобильная часть населения которая с одной стороны могла бы внести положительный вклад в демографическую динамику населения, мы знаем, что сегодня это отрицательная динамика. То есть здесь масса факторов котрые накладываются. Я хотел бы выразить благодарность организаторам этого семинара, потому что они помогают таким образом решать нам самые сложные проблемы развития Украины. Это один момент, второй момент, на котором я бы хотел остановиться – если для реализации найденных каких-то решений, предложенных инициатив будет нужна законодательная поддержка, будет нужно решение Комитета Верховного Совета по государственному строительству, региональной политики и местного самоуправления, измениния Законов о местном самоуправлении, внесения изменений в другие законы, я лично как представитель Комитета, готов помогать во всех этих начинаниях, и будучи сам лично субъектом законодательной инициативы, готов все наработанные предложения вносить на рассмотрение сначала Комитета и затем Верховного Совета.

Я с очень большим уважением отношусь к той работе которая делается, но мне нужно сейчас покинуть круглый стол, потому что сегодня в Верховном Совете назначается ряд министров и нужно успеть принять участие в голосовании и в решении этих кадровых вопросов. Благодарю за внимание.

Олександр Мосіюк, директор Центру місцевої демократії:

Завантажити презентацію

Олександр Володимирович Мазурчак, міський голова м. Кам'янець-Подільський:

Якщо перевести маркетинг громади, регіону, країни, то фактично це продаж, у хорошому сенсі цього слова. Питання я звужу, поняття маркетингу міст, тільки до одного міста, в місті тільки до залучення інвестицій, а залучення інвестицій, якщо я розумію, що залучення інвестицій ми бачимо в трьох напрямках – це залучення інвестицій в промисловість, в розвиток інфраструктури і туризму і в комунальну сферу. Я звужуся тільки до туризму, скажемо так - саме те що є найбільш цікаве і тут я розумію, що є кілька людей яких це найбільше в принципі цікавить. Хочу сказати, що перед тим як працювати над залученням інвестицій, в першу чергу треба сформувати правильно свої цілі, тому що осознана проблема наполовину вирішена. Треба створити як мінімум стратегічний план розвитку, ті програми, які ви хочете розвивати. В даному випадку ми прийняли програму, вже двічі ми розробили стратегічний план. Один вже закінчив свій період, другий тільки був прийнятий в попередньому році. У нас створена програма на 10 років розвитку туризму в місті, створена програма енергозбереження і багато інших програм, які ми розробили і зараз ми працюємо над розробкою плану інтегрованого розвитку міста для того щоб врахувати всю складність і системність в розвитку міста. Тому що виявилось, що розвиваючи наприклад інвестиції в промисловість, воно входить в протиріччя з розвитком туризму і навпаки. Для того щоб все це узгодить, потрібно більш детально в це залізти і ми зараз над цим сьогодні серйозно працюємо. Хочу сказати як ми починали по розвитку туризму. Була стара фортеця в розваленому вигляді, було багато пам’ятників, третє місце ми займаємо в Україні по кількості пам’ятників після Києва, Львова, але всі вони були в дуже поганому стані. І Старе місто, наш національний заповідник, він дуже сильно постраждав під час війни і десь 70 % будівель які були в тому місці було знищено. Відповідно на тих місцях були побудовані райадміністрація, районна рада і інші приміщення, які не прикрашають це місто і які відтягують на себе погляд туриста. Є окремі пам’ятки, але немає історичного середовища. Для того щоб його створити ми пішли, перш за все ми хотіли створити експозиційні об’єкти, потрібно було вкласти гроші в реконструкцію і реставрацію пам’яток, що ми почали робити, особливо в Фортецю і вже вклали в неї більше 10 мільйонів. Необхідно було розвинути саме інфраструктуру комунальну, яка була зв’язана. Наприклад, не було туалетів, куди було піти туристам. Це була сама велика проблема, ми три рази приймали програму «Туалети міста». Як не банально це звучить, але без цього неможливо було починати. Потім ми почали програму відбудови пам ’ яток в старому місті. На сьогоднішній день 82 будинки, які були тоді, по тих кресленнях, по узгодженому плану, затвердженому Дербудом, ми сьогодні відбудовуєм, через три роки ми закінчемо цю програму. 82 будинки одночасно піднімаються в тому стилі, в тому вигляді в якому вони були в 17-18 столітті. Це дійсно вже з ’ являється середовище. І тоді, коли появились експозиційні об’єкти, постало питання чим притягнути туристів. Ми почали робити великі фестивалі, великі міжнародні і всеукраїнські заходи. Це козацькі забави, це рицарські турніри. Коли ми проводили перший рицарський турнір у нас було 10 учасників турніру і 12 глядачів, практично тільки працівники виконкому прийшли. Ніхто не повірив, що може бути рицарський турнір, і просто ніхто не прийшов. Коли ми проводили його в четвертий раз, то у нас було 160 учасників з 4 країн і було 40 тисяч глядачів, при цьому головний приз був меч покритий золотом повністю, метр сорок довжиною. Це був головний приз, за який заплатив мер американського міста. І так, коли ми почали робити такі заходи, ми притягнули до себе увагу преси, телебачення, людей, люди поїхали. Постало питання, що цим людям треба десь поїсти і треба десь переночувати. То величезна була проблема і ми почали давати відповідні преференції для того щоб створити готелі. У нас сьогодні в Кам ’ янці-Подільському є 7 готелей, нормальних, пристойних і 12 нових будується. Для 100 тисячного міста це досить багато і на сьогоднішній день у нас вже є атестований 4-х зірковий готель, де ви можете заплатити 150 доларів за ніч, але є і можливість переночувати студентам за 30 гривень на турбазі. Тобто ми хочемо щоб був цей ринок диференційований, кожен хто приїхав знайшов собі свій сегмент. Хочу сказати, що коли людина хоче переночувати їй треба поїсти. Якщо я починав міським головою 10 років назад, у нас було 47 кафе і ресторанів, сьогодні 152, є вже де поїсти. Стає питання про те щоб людина залишилась на ніч. Дуже важливе питання що вона має робити вечором і тут на перше місце піднімається вже план освітлення міста, підсвітка пам’яток. Тобто людина хоче вийти вечором, вона хоче піти по місту, подивитись, їй треба щоб було цікаво. Але якщо вона іде по місту, то треба щоб їй не набили, вибачте, морду, і вона не поїхала.У нас був такий випадок, коли приїхали із англійського посольства, нікому нічого не сказали, приїхали самі, пішли гуляти і от якийсь злодій вирвав сумочку у радника англійського посла і втік з нею, в ній був телефон, паспорт і вся міліція Кам’янця-Подільського ловить цього злодія. Тому треба щоб криміногенна ситуація в місті відповідала тим вимогам, які ставить турист. Для цього ми почали серйозно цим питанням перейматись, ми створили контрактну міліцейську роту, яка підпорядкована міському голові. Ми створили кінологічний центр, ми створили кінну міліцію, у нас 6 коней для патрулювання паркових зон. Зараз ми виграли гранд на встановлення телекамер і нагляд за основними місцями де необхідно запобігти криміногенній ситуації. Ми таку програму почали реалізовувати 4 роки назад, у нас вже було встановлено 16 відеокамер в старому місті і зараз ми хочемо по всьому місту зробити теленагляд. Багато є інших заходів, які забезпечують. Отак комплексно ми повинні до цього підходити. Далі, дуже важливе питання реклами. Ми видали за останні кілька років десятки буклетів, книг, путівників. Ми робили в попередню суботу відкриття туристичного сезону і видали 1000 екземплярів оцього путівника Кам ’ янець-туристичний, він розрахований на туристичні фірми і тільки на туристичні фірми, він не розрахований на туриста. Він буде розповсюджуватись між туристичними фірмами України, які повинні мати про це інформацію. Для туриста в нас є інші невеликі букетики. Хочу сказати, що ми створили спеціальний центр розвитку туризму в Старому місті і сьогодні в нас є фахівці нормальні, вони до речі і робили цей буклет. Вони над цим працюють, розміщають інформацію в Інтернеті, розповсюджують її. Ми створили фестивальну агенцію і в цьому році ми хочемо провести за цим напрямом серйозні планові роботи, наприклад зараз у нас буде цікавий фестиваль, буде проходити 18-21 квітня, це буде фестиваль «Технопарк кам’яного періоду», в рамках якого буде проходити чемпіонат з авторалі, чемпіонат з картингу, мотоболу, автородео, байкери і т.д.. Того хто цікавиться такими речами ми запрошуємо до нашого міста. Буде у нас проводитись фестиваль повітряних куль в травні, об’єднаний з днем міста. Буде восени проводитися фестиваль «Терра героїка» з реконструкцією подій 1653-54 року. Буде приймати участь близько 200 чоловік з 4-х країн в цих реконструкціях. Я теж запрошую всіх до нашого міста. Хочу навести конкретний приклад, як можна залучати гроші, інвесторів. Дуже важливо отримати маленький позитив, головне мати хоч маленький, зате успіх, його треба потім розвивати. Колись ми розрили 11 фундаментів, ходили всіх просили – візьміть відбудовуйте. Ми зробили спеціальну програму – ви берете фундамент в Старому місті, відбудовуєте двух-трьох поверховий будинок в тому стилі в якому він був і він є вашою власністю. Але воно не пішло, тому що по-перше там не можна було купляти землю, по-друге, щоб відбудувати цей будинок треба було в два рази більше коштів ніж побудувати його на іншій площадці, багато обмежень в його використанні, побудові, підборі матеріалів. І народ не йде. І нам потрібно було найти хоч когось, хто перший почне це робити. Ми знайшли фірму «Фуршет». Ця фірма купила в Старому місті приміщення тільки тому, що воно було дешево для них. Вони купили великий старий універмаг, стало питання щоб зробити там нормальний достойний готель з цілою інфраструктурою. Але це ж не їх профіль основний, вони тоді беруть купляють у нас недобудований супермаркет, добудовують його, запускають супермаркет «Фуршет». Але коли стало питання, що виставлено на продажу комунальний готель великий 12-ти поверховий, то «Фуршет» каже - ми будемо там строїти маленький, давайте ми тоді вже купимо великий. Значить вони там купили великий, і так ми їх за одну руку, другу, вони влипали. Значить ми продали їм готель за 6 мільйонів, але ми установили 8 мільйонів інвестиційних зобов’язань на протязі двох років. Вони вже вклали 16 мільйонів, а всього буде вкладено 30 мільйонів в готель. Чотири поверхи працюють повністю, буде працювати 12 поверхів до травня місяця вже повністю. Після цього вже коли вони взяли готель тепер вони зацікавлені щоб місто далі розвивалось як туристичний центр. Вони вже виступили як генеральний спонсор фестивалю «Терра героїка». Оскільки вони вже почали займатись історичною тематикою, то ми вже їм всунули Кушнірську башню, яка потребує великих реставраційних робіт, з умовою вкладання в неї 3 млн гривень. Оце комплексний підхід втягування інвестора. Але коли вже приходить інша фірма київська, вона дивиться, що тут вже є «Фуршет», вкладає в готель, тож чому ми не можемо вкласти? Так потягнулись київські фірми, івано-франковські і багато інших фірм, які почали брати на відбудову. На сьогоднішній день конкурс для того щоб взяти на відбудову в Старому місті земельну ділянку, вже вийшли на тисячу гривень за квадратний метр за право оренди землі. Ми не продаємо землю, ми продаємо право оренди. Можу один такий ще приклад привести. Ми проводили в минулому році восени інвестиційний форум. Запросили цілий ряд представників з різних країн, з різних фірм, потенційних інвесторів. В тому числі були керівники фірми «ВолиньПак», і керівник фірми «Велика кишеня». Коли ми розповідали про своє місто, показували динаміку його розвитку, головний девіз наш був такий – «Ми не просимо грошей, ми пропонуємо розділити з нами наш успіх». Місто розвивається, чи прийдете ви з своїми інвестиціями, чи не прийдете, ми будемо все рівно успішними, будем розвиватись, але ми даємо вам можливість розділити наш успіх разом з нами. І після цього на інвестиційному форумі ми показали що ми пропонуємо конкретно, які земельні ділянки, які можливості. Одна з земельних ділянок була виставлена для побудови супермаркету. Так після цього керівники особисто приїхали на цей конкурс. Під час аукціону було виставлено 1,5 гектара землі, без мереж, на самій окраїні міста, початкова ціна була 400 тисяч за право оренди цієї площадки. В результаті виграв «ВолиньПак», заплативши місту 3 мільойни, 600 тисяч за цю площадку, за право оренди, не за землю. Тому я вам хочу сказати, що у нас і «Велика кишеня», яка залишилась з великою кишенею з грішми і ходить тепер кругами - дайте ще що небудь, ще ми щось построїмо. І «Фуршет», і інші, сьогодні ми маємо дійсно багато інвесторів які готові, і ми сьогодні маємо можливість вибирати відповідно до Стратегії розвитку міста те що нам потрібно. Найбільше нам сьогодні потрібна інфраструктура досугу. Це будуть кінотеатри, кегельбани, сауни, спа-центри, те що люди хочуть сьогодні в сучасному місті.

На що дивиться сьогодні інвестор? Перше це на наявність кваліфікованих кадрів. Ми працювали над тим щоб створити умови підготовки кадрів. Ми сьогодні займаємо третє місце в Європі по кількості тих хто навчається душу населення. Після Кембриджа і Оксфорда. У нас на 100 тисячне місто ми маємо 11 вищих навчальних закладів, 7 технікумів і коледжів, 5 ПТУ, 20 шкіл, 4 інтерната. І у нас виходить, що ті хто навчається це 35 тисяч із 100 тисяч. Тому сьогодні дуже важливо було створити умови підготовки відповідних кадрів. І ми переорієнтували, ми створили Інститут туризму, переорієнтували індустріальний технікум, він почав випускати фахівців з туристичних послуг і одне профтехучилище переорієнтувалось повністю на випуск сувенірної продукції. Друге це транспортна інфраструктура. Для Кам ’ янця-Подільського то є велика проблема, той один поїзд який ходить з Кам ’ янця в Київ не дає нам можливості серйозно розвитися і відсутність нормальних транспортних шляхів нажаль стримує розвиток туризму. Енергозабезпечення міста. У нас нема такої проблеми щоб там гарячої води б не було, у нас завжди була круглий рік гаряча вода. В принципі енергозабезпечення міста є нормальним. Комфортність проживання у місті. Інвестор який приходить повинен бачити що в місті проживати комфортно. Це стосується від комунальних питань до доступності до Інтернета, зв’язку, телебачення, наявність парків відпочинку і т.д. Людина повинна відчувати цей комфорт проживання. Податки в місті, наскільки влада відноситься до розвитку бізнесу в місті, наскільки вона сприяє чи навпаки не дає можливості. Для того щоб розвиватись в Старому місті ми встановили податок на аренду землі на рівні земельного податку і тримали це на протязі 7 років тільки для того щоб можна було затягнути туди максимум людей. Бюрократичні перепони. Як в цьому місті вирішуються питання по оформленню, виділенню і таке інше. Криміногенна ситуація в місті, я вже про це казав. Наявність своєї ізюмінки. Якщо ми хочемо щоб в місто прийшли, треба дійсно найти таку свою ізюмінку. Для когось це історичний пам’ятник, для когось пам’ятка міста, для когось якась легенда, цікаві традиції, заходи, це може бути будь що, але ця ізюмінка повинна бути. Питання екології є дуже важливим для того щоб інвестор прийшов в місто. Можливість реалізувати свої духовні потреби, тобто людина повинна мати можливість піти в кіно, в театр, послухати музичні твори і таке інше. І повинен бути продемонстрований динамічний розвиток даної громади, даного регіону чи даного міста. Тому що не прийде інвестор туди де буде бачити загнивання, де іде упадок, він хоче прийти туди де є успіх. Це є основні речі на які треба звернути увагу і я думаю що тоді успіх буде гарантований. Кожному з Вас я бажаю поставити правильно перед собою цілі, їх досягнути і бути успішними. Дякую за увагу.

Вадим Прошко, старший радник з питань місцевого самоврядування Фундації «Україна-США»:

Тема, яка сьогодні обговорюється надзвичайно важлива і надзвичайно цікава. Взагалі кажучи я не розумію як таку тему можна втиснути в три години, це розмова на багато днів. Я довго думав про те чому присвятити виступ і вирішив поговорити про практичні аспекти. Але перш ніж перейти до цих аспектів, поговоримо про деякі загальні речі. З моєї точки зору зараз в Україні є дві біди в цьому відношенні і ці дві біди мають загальнонаціональний характер, загальнонаціональне значення. Перше це нерозуміння необхідності проводити маркетинг місць, територій та маркетинг всієї країни. Нажаль дуже мало людей в Україні абсолютно чітко усвідомлюють, що кожне українське місто, кожні українські Лубни, Прилуки, Чигирин і так далі, є учасниками надзвичайно жорсткої конкуренції в світовому масштабі. Лубни конкурують з Прилуками, це правильно. Але Лубни конкурують з містами в Австралії, в Польщі, в Сполучених Штатах. Всі міста України є учасниками глобальної конкуренції і тому питання успіху в цій конкурентній боротьбі це є питанням національної безпеки, це є питанням майбутнього України. І друга біда - це абсолютне нерозуміння технологій того як це треба робити, повне небажання залучати до цієї роботи справжніх фахівців. А те що робиться нефахово, по-перше робиться погано, по-друге, часом дає абсолютно зворотні результати. Я просто зараз пригадую дуже багато рекламних буклетів, які випустили українські міста і звичайно дуже хочеться щоб ці буклети виглядали абсолютно по-європейськи. В цих буклетах є українська частина і є переклад на англійську. Коли я читаю англійську, то перше що я згадую це етикетки російською мовою на китайських товарах. Це страшно, тому що, якщо інвестор, якого ви хочете залучити таким буклетом, бачить виданий містом кольоровий, дорогий буклет з страшним перекладом на англійську мову, то цей інвестор зразу робить висновки, що в цьому місті немає жодної людини, яка знає англійську мову. І цьому інвестору в це місто не варто їхати, він загубиться в цьому місті прямо на вокзалі, він не зможе поговорити з таксистом, не зможе зняти номер в готелі, не зможе провести ділові переговори. В це місто йому їхати не треба. Непрофесіоналізм приводить до того, що найкращі побажання обертаються своєю протилежністю. Серед тих полей на яких іде конкуренція, серед тих ринків на яких конкурують українські міста, я хочу відзначити два, їх набагато більше, але я хочу відзначити два. Перше це, звичайно, ринок інвестицій. Коли ми говоримо про ринок інвестицій, не обв ’ язково мати на увазі компанію Procter&Gamble чи компанію Microsoft . Якщо Вам вдається залучити в місто бізнесмена з сусіднього міста, який відкриє у вас фабричку на 10 робочих місць – це чудова інвестиція. Якщо таких бізнесменів буде 100, то ви одержите 1000 нових робочих міст. Це чудово. Тому боротьба інвестора це не тільки боротьба за великого інвестора, це боротьба за інвестора дрібного, це не тільки боротьба за інвестора закордонного, це боротьба за інвестора свого, національного. А можливо навіть боротьба за інвестора з власного міста, який свою фабричку може відкрити в своєму місті, а може відкрити в сусідньому. І другий ринок конкуренції – це конкуренція за людей. Вже про це згадувалося, вже згадувалося про те що німці хочуть вкрасти у нас один мільйон хороших рук, світлих голів і нам треба робити все для того, щоб ці люди залишались тут. Є дуже багато речей, які можуть затримати людину в даному місті. Звичайно, це матеріальні вигоди, звичайно, це умови проживання. Але не треба забувати про таку річ як патріотизм. Я був кілька років тому в Сполучених Штатах, в великому місті і мені розповідали, що в тому місті вони чітко побачили тенденцію – молодь від ’ їзжає з цього міста. Вони почали проводити аналіз робочих місць в місті достатньо, заробітна плата в місті вище середньоамериканської, обслуговування, торгівля все в порядку, немає проблем, а молодь тікає з міста. Вони почали досліджувати цю проблему детальніше і вони побачили, що в тому місті молоді не цікаво і молодь тікає в ті міста в яких цікавіше. Вони розробили довгострокову програму якраз розвитку цікавості власного міста для власного населення. Вони побудували там величезний спортивний комплекс, зараз вони будують пам ’ ятник бронзову скульптуру. Я питаю для чого? – Ми побудуємо найбільшу бронзову скульптуру у світі. І от коли молодь нашого міста буде зустрічатись з молоддю з іншого міста – а у вас що є? – а у нас є найбільша бронзова скульптура в світі. І це теж працює. Американці не витрачають гроші намарно, вони прораховують все. Це дуже важливо. Отже, питання маркетингу міста, реклами міста, я буду більше говорити зараз про рекламу міста є дуже важливим і власне кажучи важливо для того щоб місто просто існувало. Місто з якого роз’їдеться молодь, місто в яке не будуть приїзжать інвестори, воно приречене, воно зникне з карти. Ми перейшли в ринкові умови, вже рішенням ЦК не побудують комбінат. Перше що треба робити, це треба щоб про місто щось знали. Щоб, просто коли задаєш людині питання – назови 10 українських міст, раптом серед цих міст вискочила і назва вашого міста. Недавно я був на туристичному порталі і звичайно подався дивитись про Україну. Там інформація організована таким чином. Для кожної країни є перша сторінка, де загальна реклама і характеристика. І от на першій рекламній сторінці згадувалось три українських міста – Київ, Одеса і Кам ’ янець-Подільський. Чому? Київ тому що столиця, Київ тому що «мать городов русскіх» і т.д., і 50% фінансових потоків і таке інше. Одеса тому що це портал орієнтований на туристів, а як ви знаєте половина наших емігрантів за кордоном з Одеси чомусь. Кам’янець-Подільський тому що він протягом багатьох років інтенсивно працює над цими питаннями і достатньо ефективно. Яким чином можна зробити так щоб про тебе знали. Одним з найпопулярніших методів є проведення всяких фестивалів, інших таких заходів. Я з здивуванням спілкуючись з містами, спілкуючись з регіонами побачив що практично в кожному місті, в кожному регіоні щось таке проводиться. Але я людина з України, людина, яка цікавиться цими питаннями практично нічого про це не знаю. Ці фестивалі проводяться як мєждусобойчики. Якісь люди закохані в церковний спів організують фестиваль церковного співу в місті, запрошують інших людей закоханих в церковний спів з інших міст, вони з’їзжаються, вони щасливі протягом трьох-п’яти днів цього фестивалю і все. І користі для міста від того німа ніякої. Кожна така подія повинна ставати інформаційним приводом. У нас не залучаються до цього спеціалісти. І величезна робота, величезні цікаві речі пропадають намарно. Друге, про що вже говорилося, треба виокремити себе з загальної маси, треба показати людям, що ти не такий як інші, що ти є особливим. Є дуже багато способів для того щоб це зробити, знов в Україні ніхто цим не займається. Я в Інтернеті знайшов дуже цікавий сайт про американські міста. Кожне американське місто намагається хоч якимось чином показати що воно інше. Практично кожне американське місто має своє лого, свою назву, свій дивіз, додатково до офіційної. Причому ці назви, ці лого ідуть, як у нас в районних газетах «Пролетарии всех стран об ъ единяйтесь», повторюються на всій продукції того міста. Я вибрав девізи деяких містечок з населенням 15-20 тисяч людей в Америці. Штат Вісконцин, місто Сеймур, гордо називає себе Батьківщиною гамбургера. Дрібничка, але людина яка проїде через це місто, яка побачить при в’їзді в місто підпис, що це Батьківщина гамбургера запам’ятають що десь в Америці є Батьківщина гамбургера, він буде повертатися в думках, він запам’ятає це місто. Місто Ліберал, Канзас, країна оз, там є будинок, який приписують тій самій Дороті, а в перекладі Волкова Елі, з якої почався роман про чарівників країни оз. Місто Ендрю, Північна Кароліна, просто маленьке місто з великим серцем. Невже не хочеться туди заїхати? Просто подивитись - що там таке? чого у них велике серце? Місто Франкемурт, Мічіган – маленька Баварія Мічігану. Живе там десять німців походженням з Баварії, а це вже маленька Баварія Мічігану. Місто Рено, штат Невада, має цілі дві назви: по-перше вони найбільше маленьке місто в світі, по-друге вони неоновий Вавілон. Місто Елжін, Техас, старе місто – новий дух. Місто Мортон, Іллінойс, гарбузова столиця світу. Місто Сан-Дієго, Каліфорнія, місце де починається Каліфорнія. Абсолютно не використовується ця технологія, причому річ не в назвах. Річ в тим щоб дати зрозуміти і людям із зовні і власним мешканцям про те що ми особливі. У нас в Україні така величезна історія, можна понавидумувати стільки міфів, стільки історичних прикладів. Володимир-Волинський – княже місто. По-моєму одне місце в Україні яке спробувало знайти для себе якусь специфічну назву. Ще один момент, абсолютно тривіальний прийом маркетингу, прийом який повинен знати не тільки спеціаліст-маркетолог, який повинна знати кожна людина, яка має до менеджменту хоч якесь відношення – це сегментація ринк. Я читаю буклет випущений одним українським містом. В тому буклеті – сторінка присвячена історії міста, одна сторінка, місто з 800-літньою історією і вся історія на одній сторінці. Наступна сторінка присвячена промисловості міста, вся промисловість на одній сторінці. На третій сторінці розповідь про те, що місто розробляє стратегічний план і елементи того стратегічного плану. На четвертій сторінці соціальні програми міста. На п’ятій сторінці ще щось. Я питаю – для кого Ви це випустили? Для бізнесмена? – ні. Тому що бізнесмен, який хоче прийти з інвестиціями хоче мати інформації набагато більше ніж одну сторінку про підприємства міста. Всім дали по копієчці і в результаті гроші витрачено намарно. Щодо туристів, то треба чітко розуміти, що є десятки типів туристів і не обов’язково це ті туристи, які приїзжають дивитись на пам’ятники старого міста. Мені подобається зараз в місті Жмеринка розвивається медичний туризм. Почався він з того, що приватний підприємець відкрив приватну стоматологічну поліклініку і хтось приїхавши з Ізраїлю побачив що, якщо собі зуби відремонтувати в цій приватній поліклініці, то разом з дорогою і проживанням це виходить дешевше ніж в Ізраїлі. Зараз біля тієї приватної поліклініки будується готель тим самим підприємством. Тобто, навіть якщо ви розробляєте якусь рекламну продукцію для туриста, треба чітко собі уявляти що це є за турист. Взагалі, щодо рекламної продукції, то тут професіоналізму у нас абсолютно немає. Все це робиться на надзвичайно примітивному, на непрофесійному рівні. Я дивився один з буклетів міст, в цьому буклеті було 30-40 фотографій власного міста. Їх зроблено розміром з марочку і заляпано весь буклетик тими фотографіями. Я питаю – а чому у вас серед фотографій похорон є? На одному з малюночків видно, що це вулиця в місті, видно що іде вантажна машина з відкритими бортами, видно що на цій вантажній машині стоїть труна, а за труною ідуть люди, люди, люди. Нормально, в Києві такого нема, але колись, при моїй юності це були нормальні похорони. Вони кажуть – це не похорони, це у нас якесь підприємство на дні міста розробило нову продукцію і цю нову продукцію показувало. Робіть же так щоб у мене асоціації були правильні. Я страшенно поважаю роботу, яка ведеться в Кам ’ янець-Подільському. І шановний пане голово, я недавно одержав цей чудовий буклет. Страшенно він мені подобається. До цього буклету у мене є тільки кілька запитань. Нажаль професіоналізму у вас все одно немає. Буклет складається у вас з двох частин – перша частина це інформація для туриста. Це про те які пам’ятки старовини є в місті, які музеї є вмісті. Коли вони працюють ці музеї, о котрій годині, який день в цих музеях вихідний? Нема цієї інформації. Мені, як туристу це цікаво. Ви розумієте, коли професіонал починає працювати над такою річчю, він перш за все ставить себе на місце тієї людини, яка буде користуватись продуктом. В цьому буклеті немає схеми центральної старої частини міста з місцерозташуванням цих пам’ятників, тому що коли я приїду в місто мені захочеться просто самому пішки пройтися. Немає цієї схеми. Немає розкладу роботи. І я почав питати яким же чином цей чудовий твір буде розповсюджуватись. Ще остаточно не вирішили, можливо будуть продавати в кіосках. Дві третини цього буклета – це реклами готелів і ресторанів. Цю книжку кожній людині яка в ’ їзжає в Кам ’ янець-Подільський повинні давати безкоштовно, за рахунок реклами цих готелів і ресторанів. Не відпрацьовано це. Але все одно, це набагато краще, ніж те, що робиться в багатьох містах.

Тепер я хочу знов повернутись до питання про нерозуміння необхідності цієї роботи. Де реклама України, як держави? Хто займається цими питаннями? Хто взагалі в Україні відповідальний за маркетинг України в світі? За нормальні, грамотні піар компанії. Міністерство іноземних справ? В Міністерстві іноземних справ є багато інших проблем. Ми страшенно програємо, повірте мені, корупція в Україні не набагато більша, ніж в багатьох демократичних капіталістичних державах. Але хтось створює міф про страшну українську корупцію і у нас немає жодної інституції, яка б могла з цим міфом боротись. Україна кілька років тому, якщо не помиляюсь в 2003 році, зайняла друге місце в світі по поверненню інвестицій. Протягом того року з кожного долара інвестицій вкладеного в Україну у вигляді прямого прибутку поверталось 50 центів, 50 відсотків. Це фантастичний результат. Хто про це знає, крім спеціалістів, хто займається цією рекламою? Я завжди згадую один блискучий приклад, коли в Сполучених Штатах розпочався цей самий Вотергейстський скандал, це був дійсно скандал, це країна могла втратити своє обличчя. Виявляється що в неї Президент, найвищі люди займаються злочинами. Американські національні піарівські агенції блискуче повернули цю ситуацію. Чорт з ним, що Президент займається злочинами – у нас така демократія, що ми цього Президента зловили за руку, ми цього Президента поставимо на місце і ми цей злочин ліквідуємо. Ми країна найкращої демократії в світі. Вони із злочину, скандалу зробили культ. Хто в Україні займається цими питаннями? Ніхто не намагається створювати позитивний імідж України, ніхто не починає пояснювати, що те що відбувається в Україні це хвороба росту. Хвороба росту. Просто акценти, два слова – хвороба росту.

Дякую за увагу. Це надзвичайно важливе питання і у мене надзвичайно за нього болить.

Лілія Самойлова, завідувач відділом координації зовнішніх зносин Управління взаємодії з органами влади та координації зовнішніх зносин Міністерства закордонних справ України

Я очолюю відділ координації зовнішніх зносин Управління взаємодії з органами влади, власне з органами і виконавчої, і законодавчої влади. Це управління створено рік тому. Виникла така потреба, Міністерство зрозуміло, що все що йде за кордон це наші функції основні, але головне, щоб ті наші домашні завдання, які власне на місцях повинні бути виконані, щоб дипломатам було легше їх впроваджувати за кордоном, їх треба виконати тут в середині держави. Таке управління було створено, воно складається з двох відділів, плюс 5 представництв МЗС України на території України. Це Львів, Ужгород, Донецьк, Одеса, Сімферополь. П’ять представництв, які захищають інтереси громадян на території України, які пов’язані з міжнародною діяльністю, і однією з пріоритетних функцій є координація міжнародної діяльності і співпраця з органами виконавчої влади на місцях і з органами місцевого самоврядування. І за цей рік, що ми існуємо у нас виникли деякі питання, тому що Указ Президента № 741 говорить, що вся координація зовнішньої політики, зовнішніх зносин спрямовується і іде через Міністерство Закордонних Справ. Указ Президента № 217 говорить також, що вся міжнародна діяльність обласних державних адміністрацій координується через МЗС України. Але на протязі року я можу зробити висновок, що активно працюють органи місцевого самоврядування, міста. Наприклад, по пам ’ яті пригадаю, Бердичів, Дрогобич, багато на Сході, Ялта, Алушта. Напряму до нас звертаються – допоможіть те то і те. Але в нас немає механізму, тому що Укази Президента не розповсюджуються на місцеве самоврядування. І є ця колізія. Ми подивились Закон про місцеве самоврядування і Укази про координацію зовнішніх зносин. І зараз така виникла ідея в управлінні юридичного забезпечення МЗС щоб ці моменти залагодити на рівні Постанов Кабінету Міністрів. Щоб юридично забезпечити звернення людей, щоб ця процедура була законодавчо закріплена. Згідно наказу по Міністерству Закордонних Справ проводиться робота по роз’ясненню пріоритетів зовнішньої політики нашої держави в регіонах України. Коли наше керівництво приїзжає на місця, воно стикається з багатьма питаннями, люди цікавляться. За цей рік було близько 150 таких поїздок Міністра, заступників Міністра, директорів Департаментів, цим теж займається наш відділ. І ми бачимо, що коли людина, коли дипломат високого ґатунку приїздить на місце, то багато питань про НАТО, про Європейський Союз. Такі живі бесіди з людьми допомагають розумінню того, що ця політика не така вже й страшна, що є стратегічні пріоритети держави, що є сусідство з Росією, що є стратегічне партнерство з Сполученими Штатами, з Європейським Союзом. Ми продовжуємо роботу в цьому напрямку, нам звичайно допомагають обласні адміністрації, управління зовнішніх зносин та європейської інтеграції, вони по різному називаються тепер на місцях і зараз постає, до речі, питання їх підпорядкування, тому що ми ініціювали це питання на рівні Кабінету Міністрів. Збирається аудиторія, приходять студенти, є трудовий колектив, приїзжає представник, розказує, розтлумачує, тоді цей живий діалог, тоді інтерв’ю, тоді преса. І ця робота, скажемо так, вона поступово, поступово іде. Нещодавно наші представники були в Івано-Франківську. 23 листопада 2006 року ми провели таку міжвідомчу нараду на базі нашої дипломатичної Академії, був Міністр закордонних справ, були представники всіх органів виконавчої влади центрального та місцевого рівнів. Були питання, наприклад, якщо підписувати угоду між Волинською областю і якимось повітом Польщі, чи потрібно цю типову регіональну угоду, яка вже всім набридла, яка вже перше, друге, третє розповідає про співробітництво в науковій, в економічній галузі, культурно-гуманітарній галузі, чи краще дійсно такі конкретні проекти, як сьогодні показала Івано-Франківщина, як сьогодні розповів шановний пан мер м. Кам’янець-Подільський Олександр Володимирович. Що дойде швидше до іноземного інвестора і буде звідти конкретна реакція. Я двічі працювала за кордоном, і коли нас просять наприклад іноземні партнери, що вони дійсно хочуть працювати з одним із регіонів держави, дайте будь-ласка конкретну картину що там по економічній по науковій. Посольство, закордонна установа звертається офіційно до голови, приходять якісь проекти, віддаєш їх іноземному партнеру, який зацікавлений. Так він готовий приїхати, приїхав, поговорив, різні є приклади, але іноді це залишається говорильнею. Різні причини, мабуть однією з причин є розповсюджений міф про комплекс меншовартості української нації. Давайте будемо поважати себе і будемо гідні своєї нації. Дякую за увагу.

Марія Ковалів,заступник голови Ради Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини:

Стратегія розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області до 2015 року – як інструмент регіонального управління

З метою створення умов для розвитку туризму, здійснення комплексу заходів щодо формування на території області конкурентоспроможної туристично-рекреаційної галузі як одного з стратегічних пріоритетів розвитку краю, 20 лютого 2007 року дев’ятою сесією Івано-Франківської обласної ради затверджено Стратегію розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області до 2015 року.

Слід зазначити, що основні проблеми розвитку територій пов’язані із значним відставанням від розвинутих країн за рівнем управління та масштабного використання в ньому концепції маркетингу. Характерними рисами управління XXI століття є: орієнтація на потреби (маркетинг), націленість на результат, активність у впровадженні інновацій, мотивація до значних здобутків, використання стратегій щодо позитивних змін на регіональному, національному і міжнародному рівні.

Показово, що реформування в Україні практично не торкнулися проблем управління, а поодинокі елементи маркетингу, що запроваджуються в регіонах, не суттєво впливають на зрушення в економічному і соціальному їх розвитку. Відомо, що головним фактором у підвищенні конкурентноздатності територій є якість управління. Однак, застосування активних видів сучасного управління (стратегічного, маркетингового, інноваційного) на регіональному рівні і, тим більше, використання їх в рекреаційно-туристичній галузі практично не використовується.

Вперше в українську практику управління розвитком туристичної галузі в рамках проекту „Створення комплексної системи розвитку туристичної індустрії Івано-Франківщини” було запропоновано впровадити концепцію стратегічного маркетингу в туристичній галузі на рівні області та її територіальних громад.

Туристично-рекреаційна галузь є стратегічною на Івано-Франківщині. Об’єктивно область має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного розміщення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалів.

За своїм туристично-рекреаційним потенціалом Івано-Франківська область повинна стати рівноправним учасником туристичного простору Карпатського Єврорегіону та туристичного ринку Європи. Розширення міжнародних зв'язків відкриває великі можливості для просування туристичного продукту регіону на світовому ринку, залучення до світового інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності.

Однак, проблемним на сьогодні є неефективне та нераціональне використання ресурсів, невідповідність рівня розвитку туристичної індустрії наявному потенціалу. І це не тільки відсутність розвиненої інфраструктури, низька якість обслуговування, а й відсутність якісного маркетингу, повноцінної, адаптованої до Європейських інтеграційних процесів регіональної політики розвитку та просування туристичних продуктів.

Ініціатива розробки Стратегії розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області (надалі – Стратегії) вперше була започаткована у 2005 році Асоціацією економічного розвитку Івано-Франківщини при формуванні Концепції проекту „Створення комплексної системи розвитку туристичної індустрії Івано-Франківщини”. Ініціатива Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини була підтримана Радою з туризму Карпатського регіону та Івано-Франківської обласної ради та схвалена Фондом сприяння місцевому самоврядуванню України за результатами Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування у 2005 році.

Для розробки Стратегії в рамках проекту було сформовано робочу групу за участю представників партнерів проекту, а саме Івано-Франківської обласної ради, Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини, Ради з туризму Карпатського регіону, головного управління туризму і культури облдержадміністрації, обласного управління статистики, науковців провідних вищих навчальних закладів області, представників бізнесових об'єднань та інших авторитетних представників громади області.

За конкурсом, для виконання комплексу маркетингових досліджень, розробки маркетингової стратегії і практичної апробації дієвості її рекомендацій відібрано п’ять пілотних територій області: Долинський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський райони та територія Яремчанської міської ради.

Розроблена в рамках проекту „Створення комплексної системи розвитку туристичної індустрії Івано-Франківщини” Стратегія базується на проведеному стратегічному аналізі та маркетинговому аудиті регіону, дослідженнях регуляторного та підприємницького середовища, соціологічних дослідженнях закладів туристичної інфраструктури та туристів області. В ході розробки Стратегії визначено мету, місце, роль та значення туризму для сталого економічного і соціального розвитку області, стратегічне бачення, пріоритети і основні напрямки його розвитку, механізми реалізації Стратегії.

Стратегія розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області передбачає здійснення комплексу заходів щодо формування на території області конкурентоспроможної туристично-рекреаційної галузі як однієї з провідних галузей економіки, яка забезпечує, з однієї сторони, попит споживачів (як українських так і закордонних) на задоволення своїх потреб в туристично-рекреаційних послугах, а з іншої сторони, значний внесок у соціально-економічний розвиток регіону за рахунок збільшення дохідної частини бюджету, надходження інвестицій, збільшення кількості робочих місць, покращення здоров’я громадян, збереження та раціонального використання культурно-історичної та природної спадщини.

Стратегія розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області до 2015 року сформована з використанням міжнародного досвіду в галузі стратегічного планування розвитку туристичної індустрії та у відповідності до чинного законодавства України, нормативно-правових актів в Івано-Франківській області щодо стратегічного планування, розвитку та управління в сфері туризму.

Стратегія, по-перше, дозволить узгоджувати поточні управлінські рішення з перспективами розвитку території та туристичного комплексу. По-друге, знання основних тенденцій у розвитку території та туристичної галузі і можливих їхніх результатів дозволить корегувати місцеву політику з метою запобігання негативних аспектів та оптимізації наявних позитивних тенденцій. Тому основною метою Стратегії є розробка цілісного документу щодо шляхів розвитку та просування туристичної галузі області і, виходячи з нього, визначення стратегічних напрямів роботи місцевої влади у цій сфері. По-третє, оскільки перспективи розвитку туризму є системним чинником для прийняття поточних управлінських рішень, то знання всіма посадовими особами місцевого самоврядування основних стратегічних напрямків розвитку та маркетингу туризму поліпшить узгодженість дій виконавчих органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, підвищить ефективність управління.

Наявність ефективної Стратегії розвитку та маркетингу туризму дасть можливість пошуку шляхів залучення регіону до інтеграційних процесів, дозволить підвищити конкурентноздатність регіону на світовому ринку туристичних послуг. Стратегія сприятиме планомірній роботі з-за залучення зовнішніх ресурсів для розвитку туризму, зокрема її використання в переговорах з інвесторами, проведенні промоційних акції з формування привабливого іміджу в засобах масової інформації й Інтернету.

Однієї з головних складових Стратегії й основним засобом досягнення поставлених цілей є формування новітніх підходів до розвитку та просування туризму, створення системи внутрішніх стимулів саморозвитку і залучення зовнішніх факторів, що зможуть забезпечити підвищення конкурентоспроможності галузей місцевої економіки, підвищення якості життя з урахуванням специфіки регіону.

Для реалізації Стратегії передбачається розробка пропозицій та процедур щодо нормативно-правового, фінансового, інституційного, інформаційного, наукового та проектного забезпечення її впровадження, а також здійснення періодичного моніторингу реалізації Стратегії.

Стратегія слугуватиме базовим документом для органів місцевого самоврядування та виконавчої влади в сфері формування та реалізації туристичної політики краю.

Вона може бути реплікована на інші громади Карпатського регіону та України в цілому, оскільки методологія та підходи дозволяють забезпечити комплексний та інтегрований підхід до розвитку туристичної галузі, створити відповідну інституційну та методологічну базу для розвитку, залучення громадськості та налагодження міжсекторної співпраці.

Стратегія розвитку та маркетингу туризму

Івано-Франківської області до 2015 року.

Стратегія складається із шести розділів:

1. Основні положення Стратегії розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області.

2. Тенденції розвитку туризму в світі, Україні та Івано-Франківській області.

3. Аудит туристичного потенціалу області.

4. Основні туристичні продукти Івано-Франківської області.

5. Туристична політика області.

6. Концепція розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області.

Тенденції розвитку туризму в світі, Україні та Івано-Франківській області

У цій частині документу опрацьовано матеріали Всесвітньої туристичної організації, Державної служби туризму і курортів України, Державного комітету статистики, праці провідних фахівців у туристичній сфері та сформульовано світові тенденції розвитку туризму, визначено місце і роль Івано-Франківщини на українському та міжнародному туристичних ринках.

Аудит Івано-Франківської області як туристичного регіону

Ця частина Стратегії містить детальний аналіз туристичного потенціалу області, а саме:

- Природні умови і природні ресурси;

- Просторові характеристики області;

- Розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури;

- Розвиток людських ресурсів.

Основні туристичні продукти Івано-Франківської області

На базі проведеного аудиту визначено основні туристичні продукти та проранжовано їх за трьома групами пріоритетності а саме, до першої групи пріоритетних видів туризму віднесено г ірський (гірськолижний, піший), лікувально-оздоровчий, сільський зелений туризм, культурно-пізнавальний та екскурсійний, екологічний туризм; до другої групи увійшли діловий, дитячий, молодіжний, спортивний та водний туризм, до третьої групи – релігійний, пригодницький, екстремальний та туризм осіб з обмеженими можливостями. Визначені пріоритетні види туризму є підставою для формування стратегічних напрямків розвитку туризму області, створення нових туристичних продуктів (в тому числі. необхідної інфраструктури, збереження навколишнього середовища), модернізації існуючої туристичної пропозиції. Цим не обмежується розвиток інших видів туризму на території області.

Туристична політика області

Цей розділ Стратегії містить аналіз нормативно-правової бази в Україні та Івано-Франківській області; аналіз державного та муніципального управління в галузі туризму; аналіз регуляторної діяльності в галузі туризму Івано-Франківської обласної ради та обласної державної адміністрації; перелік основних учасників туристичного ринку, які залучені до розвитку туризму в області.

Концепція розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області

У цій частині документу на основі проведеного аудиту Івано-Франківської області як туристичного регіону та SWOT-аналізу, побудовано кореляційну матрицю та ідентифікована загальна стратегія розвитку галузі туризму в регіоні - стратегія інтенсивного росту галузі з елементами інтеграції і диверсифікації.

Визначено Бачення, Стратегічну місію та мету розвитку Івано-Франківщини як туристичного регіону, опрацьовано п’ять Стратегічних цілей, а саме:

1. Створення цікавої та унікальної туристичної пропозиції на основі туристичного потенціалу області.

2. Забезпечення галузі висококваліфікованими кадрами для обслуговування туристів, управління розвитком туризму в області.

3. Забезпечення врівноваженого розвитку області та управління туристичним середовищем.

4. Формування інституційного оточення та налагодження міжсекторного партнерства .

5. Створення комплексної системи маркетингу та просування області на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках.

Здійснено опис діяльності в рамках визначених перших чотирьох Стратегічних цілей та розроблено для реалізації п’ятої цілі Стратегію маркетингу та просування області на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках, яка містить наступні к лючові елементи:

  • формування туристичного іміджу та бренду області;
  • створення туристичного продукту Івано-Франківської області у відповідності із потребами туристів;
  • статистика та діагностика туристичних потоків;
  • створення ринку туристичних послуг;
  • аналіз конкурентних ринків;
  • промоційна та рекламна компанія;
  • нові маркетингові технології;
  • розвиток обласної системи туристичної інформації;
  • розвиток досліджень.

Моніторинг виконання Стратегії

З метою налагодження постійної співпраці із бізнесовими структурами та громадськістю на базі Робочої групи з розробки маркетингової стратегії туризму створено Координаційну Раду з питань моніторингу реалізації Стратегії розвитку та маркетингу туризму області як громадський консультативно-дорадчий орган, що повинен діяти при обласній раді та обласній державній адміністрації для моніторингу реалізації Стратегії розвитку та маркетингу туризму, забезпечення дотримання основних положень Стратегії. Створені робочі комісії (громадські ради, робочі групи) в рамках діяльності Координаційної ради, повинні працювати над втіленням завдань та програм, передбачених Стратегією. Дієвість цієї системи органів, що забезпечують нагляд за виконанням та ко­ рекцією Стратегії, є необхідною умовою її успішного втілення.

Фінансове забезпечення Стратегії

Заходи Стратегії реалізуються за рахунок коштів обласного (у межах видатків обласної державної адміністрації, передбачених в обласному бюджеті на регіональні програми (розвиток туризму в області)), районних, міських, селищних, сільських бюджетів, суб’єктів підприємництва всіх форм власності, громадських організацій, цільових кредитів банків, міжнародної технічної допомоги, інвестиційних коштів, інших джерел, не заборонених законодавством.

Очікувана ефективність виконання Стратегії

Виконання Стратегії дасть змогу створити позитивний імідж Івано-Франківщини як розвинутого туристичного регіону в Україні та Східній Європі, Європейського центру обслуговування туристів і створення конкурентноздатних туристичних продуктів на основі високої якості, унікальної та різнорідної пропозиції завдяки багатству природної та історико-культурної спадщини. Івано-Франківська область повинна стати „воротами” в Західну Європу з сучасною туристичною та транспортною інфраструктурою, міжнародним аеропортом, транзитною територією для туристів, які подорожують в Карпати та Україну в цілому. Область буде вирізнятися диференційованою пропозицією туристичних продуктів на екологічно чистих гірських та сільських територіях, серед яких переважають гірський (гірськолижний, піший), лікувально-оздоровчий, сільський зелений, екологічний та культурно-пізнавальний туризм. Розвиток туризму в області базуватиметься на найбільш раціональному використанні територіального поєднання природних умов, ресурсів та історичних, архітектурних пам’яток краю. Розвиток туристичної індустрії в області здійснюватиметься засадах ефективної міжсекторної співпраці влади, бізнесу та громадськості в напрямку формування оригінальних туристичних продуктів, розробки та впровадження туристичних проектів із відповідним фінансовим забезпеченням.

Індикатори оцінки ефективності впровадження Стратегії:

Кількісні результати:

- зростання кількості туристів, в тому числі у міжсезоння (весна, осінь);

- зростання тривалості перебування туристів в області;

- збільшення кількості туристичних продуктів та пропозицій для відпочинку;

- збільшення обсягів залучених інвестицій для розвитку туристичної інфраструктури;

- збільшення кількості об’єктів туристичної інфраструктури, в тому числі туристично-інформаційних центрів;

- зростання рівня завантаженості об’єктів;

- зростання кількості категоризованих туристичних садиб, ознакованих туристичних атракцій, промаркованих туристичних шляхів;

- збільшення кількості працівників галузей туристичної індустрії та створення нових робочих місць;

- збільшення доходів населення;

- збільшення обсягів надходжень податків, зборів та інших платежів до бюджетів усіх рівнів від суб’єктів підприємницької діяльності туристичної індустрії, в тому числі до місцевих бюджетів;

- збільшення обсягів фінансування з державного та місцевих бюджетів, що спрямовуються на розвиток туризму в області.

Якісні результати:

- підвищення здатності громад та області в цілому вирішувати проблеми;

- залучення громадськості до процесів прийняття рішень на місцевих та обласному рівнях;

- покращення міжсекторної співпраці в межах кожної громади та області в цілому;

- зменшення соціальної напруги в громадах й збільшення їх довіри до регіональних і місцевих органів влади;

- підвищення прозорості та підзвітності місцевої влади територіальним громадам;

- інтенсивний розвиток туристичної галузі в області;

- створення сприятливих умов для розвитку вільної конкуренції та створення нових підприємств, залучення зовнішнього капіталу та інвестицій;

- вихід на нові туристичні ринки;

- підвищення якості надання туристичних послуг;

- підвищення рівня зайнятості населення;

- розвиток людського та соціального потенціалу;

- підвищення рівня обслуговування туристів та якості послуг;

- підвищення рівня кваліфікації та отримання нових знань;

- сприяння розвитку навчальних закладів і організацій, які навчають кадри туристичної індустрії;

- відпрацювання методів організації ефективного та більш організованого просування туристичного продукту на ринку в Україні та за кордоном;

- розгортання інформаційно-туристичного простору та мережі туристично- інформаційних центрів;

- розвиток туристичної інфраструктури та інших галузей туристичної індустрії;

- сформований позитивний імідж Івано-Франківської області.

18.03
Круглий стіл «Політичні партії в системі місцевого самоврядування: проблеми, тенденції, перспективи»
26.02
Круглий стіл «Шляхи, методи та технології підвищення якості адміністративних послуг місцевого самоврядування»
25.01
Круглий стіл «Місцева влада в інформаційному суспільстві. Електронне врядування: концепція, практика, виклики»
30.10
Круглий стіл за підсумками проведення Європейського тижня місцевої демократії
06.09
Круглий стіл «Місцеве самоврядування в контексті громадянського суспільства»
26.07
Круглий стіл «Питання місцевого самоврядування у програмах політичних партій»
27.06
Круглий стіл «Співпраця місцевої влади із засобами масової інформації»
27.05
Круглий стіл «Бюджетна система місцевого самоврядування. Перспективи реформування»
18.04
Круглий стіл на тему: «Післявиборчий рік місцевого самоврядування. Тенденції, проблеми, перспективи»
21.03
Круглий стіл на тему: «Маркетинг громади, регіону, країни»
© Copyright 2011
Інститут демократії
імені Пилипа Орлика
Всі права захищені