На головну Контакт Пошук
 
Центр Місцевої Демократії
Події
Круглий стіл на тему: «Післявиборчий рік місцевого самоврядування. Тенденції, проблеми, перспективи»
18.04

Марта Коломиєць, директор Програми партнерства громад в Україні Фундації «Україна-США»

Добрий день! Під час роботи круглого столу хотілося б почути що сталося в міськрадах, що сталось з громадами на місцях і як це все далі буде і чи політична ситуація сьогодні тут в Києві буде впливати якраз на те що діється на місцях. Я не буду більше Вас затримувати. Я думаю, дискусія як завжди у Центрі місцевої демократії буде цікава і ми можемо задуматись над різними проблемами які сьогодні стоять перед Україною. Я не буду більше затримувати, мені цікаво буде послухати ваші думки.

Надія Дюк, директор європейських та євразійських програм Національного фонду демократії

Добрий день. Я дуже рада прибути на Ваш круглий стіл. Нажаль я не зможу цілий день тут бути, маю інші зустрічі, але цікаво мені буде послухати деякі висновки після того. Я також не буду довго вас затримувати і хочу послухати які у вас є висновки через цей останній рік і подивитись як ви працюєте. Можу тільки сказати, що ми надалі будемо підтримувати проекти, програми, що відбуваються тут в Україні, тому що так як демократія іде в Україні, ми вважаємо, що це дуже важливо для східного регіону, так що нам дуже важливо щоб в Україні все пішло на добре прямуючи чимраз ближче до доброї, гарної, сильної демократії і я вважаю, що ваші зусилля також будуть допомагати в тому напрямку, так що наразі все.

Олександр Мосіюк, директор Центру місцевої демократії

Шановні друзі, організовуючи цей круглий стіл ми мали на увазі, що пройшов дуже важливий, напружений рік після останніх виборів 26 березня 2006 року. Рік який давав дуже великі надії, сподівання, який був насичений дуже важливими знаковими подіями, але нажаль він не дав тих результатів на які ми всі сподівались. Ми сподівались, що за цей рік будуть ухвалені Верховною Радою дуже важливі рішення по реформуванню системи місцевого самоврядування, сподівались що будуть прийняті нормальні зміни до Конституції, які дійсно дадуть нове дихання місцевому самоврядуванню, але такі які не зруйнують все таки вертикаль державної влади. Але ти політичні події, які розгортались в цей період, нажаль не дали можливості, тобто ВРаді було не до того, не до нас. І нажаль місцеве самоврядування залишилось в тому законодавчому просторі, в якому було до виборів. Хоча дуже цікаві процеси відбувались, адже ми набрали нові ради, у нас дуже багато нових людей прийшло до влади, дуже багато нових мерів обрано, більш ніж на 60 % оновився склад місцевих рад, тому що вибори відбулись за системою партійних списків. І попри те, що ця система піддається дуже жорсткій критиці і ми критикували також цю систему на одному з наших круглих столів. Діюча виборча система породила нові виклики, яких не було до того, породила цілий ряд конфліктів між мерами і радами у зв’язку з тим що мери належать до одної політичної сили або безпартійні, а ради мають більшість іншого політичного складу, а це породило ти конфлікти, яких не було раніше, тобто вони (конфлікти) до певної міри є штучними. Ми за цей рік пережили такі події як криза тарифів в житлово-комунальному господарстві, у нас дуже стрімко зросли ціни на послуги житлово-комунального господарства і це був дуже серйозний виклик для місцевого самоврядування, мені здається більшість місцевих рад з мужністю витримали цей виклик і сьогодні ця проблема не така вже й гаряча, як вона була тому що, ви знаєте скільки було домагань відставки міських голів, протестів, мітингів. Якось ми нарешті стишили це питання, воно звичайно залишилось актуальним, тому що потрібна дуже серйозна реформа. Тобто, що б хотілось почути від наших шановних учасників круглого столу, хотілось би щоб ми зробили аналіз того, що відбулось, проаналізували що було позитивного, що було негативного, які з’явились нові виклики і саме головне, щоб ми з вами виробили якесь бачення що потрібно робити нам в тій ситуації в якій ми зараз існуємо. Ситуація зараз різко загострилась рішенням Президента про розпуск Верховної Ради, звичайно в міських радах напруження відчувається, тому що невідомо як ця криза розв ’ яжеться і що буде далі. І тут міські ради можуть зіграти як на стабілізацію, так і можуть так би мовити розхитувати цей маятник в залежності від того наскільки там свідомі депутати, які там політичні сили переважають.

Я не буду затримувати надовго вашу увагу. Я хотів би щоб ми зараз дуже детально аналітично обговорили ці питання, виробили свої рекомендації, які ми оприлюднимо. Ми завжди оприлюднюємо результати наших обговорень і на нашому сайті, і шляхом інтерв’ю, і публікаціями в засобах масової інформації з метою донесення широкому українському загалу нашої думки і нашої позиції з тих чи інших важливих питань.

Федорчук Анатолій Соловйович, міський голова м.Бориспіль

На моє переконання було великою помилкою запроваджувати на місцевому рівні вибори за партійним принципом. Народ в основному голосував за блок ЮТ, вони уособлювали саме з її ім ’ ям місцевих депутатів, що призвело в кінцевому результаті до неякісного депутатського корпусу. На превеликий жаль сьогодні можна констатувати, що туди попали багато людей які відсиділи навіть по декілька разів в тюрмі або які сьогодні стоять на обліку у психоневропатолога або стоять на обліку у наркодиспансері. Тому сьогодні мерам як ніколи дуже складно з такими людьми працювати. Це є констатація і цим відзначається не тільки місто Бориспіль, така ситуація є по всій Україні. І тому цим самим народ був введений в оману. Саме страшне, що на сьогодні є, це те, що народ який обирав депутатів, голосував за них, позбавлений права відкликати цих депутатів, тому що у нас Законом не передбачено такої процедури. Або це повинна бути відкликана ціла партія, немає правових механізмів. В той же час дві треті депутатів має право сьогодні звільнити мера з займаної посади. Причому, хоча в Законі і виписані правові підстави відставки мера, але як правило депутати на це мало звертають уваги і сьогодні класичний приклад коли мер міста Ірпіня відправлений у відставку. Ми можемо говорити чи це законно чи незаконно, але сьогодні знадобиться більше ніж півроку для того щоб йому відстояти своє право. В результаті півроку громада буде позбавлена можливості реалізовувати через цього самого мера свої бажання. Як я сказав, мер сьогодні незахищений і сьогодні треба терміново розробляти Закон. В даному випадку я би ініціював, якби була така можливість і просив би інших підтримати, про те що нам потрібно сьогодні терміново вносити зміни до Закону про вибори, де передбачити якраз на місцевому рівні хоч і по партійному принципу, але саме по мажоритарному, в тому плані, що якщо я представляю БЮТ, що мені заважає представлятися членом партії і в той же час працювати на певній ділянці і хай партія мене підтримає, якщо вона вважає це за потрібне.

Ті вибори, які сьогодні згідно Указу Президента плануються відбутися, знову ні до чого позитивного не приведуть, знову збережеться той баланс сил, тому сьогодні потрібно сідати за стіл переговорів і вносити кардинальні зміни в Закон про вибори, як до Верховної Ради, так і до місцевих органів влади. І проводити тоді вибори поетапно, спочатку до ВР, потім, другим етапом місцеві вибори. Таке є моє бачення. Сьогодні працювати дуже важко і сьогодні, якщо мер сильна особистість, то він може співпрацювати з депутатами. У мене, в Борисполі, немає проблем, я можу співпрацювати з депутатами, але якою ціною це вдається, це дуже важко. Крім того, ця недосконала виборча система привела до того, що сьогодні цілий ряд депутатів стали з інших регіонів. Наприклад, сьогодні в м.Бориспіль є депутат з с.м.т.Коцюбинське, яке ніякого відношення до Борисполя не має. Я не хочу сказати, що це поганий чи гарний депутат, тут сам принцип – як він може захищати інтереси місцевої громади, якщо він живе в зовсім іншому регіоні.

Чиколай Микола Костянтинович, міський голова м. Коростишів

Я не перший рік в місцевому самоврядуванні, вже четверте скликання і тому маю можу оцінювати те що було і те що на сьогоднішній день є. Вперше я прийшов в міську раду в 1989 році і прийшовши сьогодні, вчетверте в міську раду, я б не сказав що великі зміни відбулись в місцевому самоврядуванні. У мене є звичка ранком іти до роботи через місто і в ці дні спостерігається наступна картина – перша купка людей стоїть – ви куди? – на Майдан. Іду на другий день знов та сама купка людей – ці люди, що вчора стояли там вони вже тут, знов їдуть на Майдан. Я їх запитую – чому ви їдете знов, але вже з другою командою? Відповідь така – тут більше платять. Оце є ідеологія, це підсумки того, що ми говоримо – ми структуризували суспільство. Цього немає ще, є 2-5 % справжніх членів партії, а всі інші ідуть туди де більше платять. Тому ті вибори, які відбулись на пропорційній основі, вони ніяк не відображають дійсності в місцевому самоврядуванні. Нам стало тільки гірше працювати. Я говорю це відповідально, як міський голова. Сьогодні до рад потрапили психічно та нервово хворі люди, які просто несли прапор, кричали голосно і їх по включали в списки. І коли вони сьогодні приходять на сесію, стає зрозуміло, що вони дуже далекі від місцевого самоврядування. Сьогодні голосування відбувається згідно вказівок керівників партійних осередків. І що це – реалізація прав місцевого самоврядування? Місцевого самоврядування сьогодні на Україні ще дійсно немає. Коли утворюють Комітети і розподіляють обов’язки таких депутатів цікавлять тільки Комісія із земельних питань, Комісія з питань бюджету, Комісія з будівництва.

Наступне питання на якому я хотів би акцентувати увагу – це те, що ми сьогодні багато говоримо про місцеве самоврядування в Україні, якого ще в Україні практично не існує як такого. Тому що до тих пір поки місцеве самоврядування не буде фінансово забезпечене, місцевого самоврядування як такого не буде. Я представляю місто якому ще в 1479 році було присвоєно Магдебургське право, коли я сьогодні читаю ту історію, в ній чітко написано, що місцеве самоврядування мало право проводить засідання, проводить 7 торгів у рік, визначать судову систему, проводить судові оцінки. Сьогодні що може сучасне місцеве самоврядування? Як все таки сьогодні працює місцеве самоврядування? По-перше, бюджет ми не приймаємо, нам його спускають. Незалежно від того чи ми сьогодні погоджуємося чи не погоджуємося з ним, ми мусимо його затверджувати. Більше того, з цього мізерного бюджету, який забезпечує життєдіяльність того чи іншого населеного пункту, ще вилучаються кошти, знову таки не враховуючи думку місцевих депутатів. Наприклад, в моГовориться, згідно Закону про бюджет, у вас 918 тисяч вилучено, тобто мільйон з п’яти забрали. Це говорить про те що місцеве самоврядування не має можливості реалізовувати свої права в частині фінансового забезпечення. Наступне питання – земля. Я представляю місто районного значення. На сьогодні ми позбавлені права реалізувати свою програму через те, що районні держані адміністрації управляють всім процесом, і вони все перебирають на себе. І, повірте, сьогодні реалізувати якусь свою програму неможливо. Наведу такий приклад, ми писали акт вибору земельної ділянки для будівництва, якій пішов на узгодження в райдержадміністрацію до їхнього архітектора, зелеупорядника, в санстанцію. Прийшла відповідь від заступника з резолюцією – недоцільно будувати. А недоцільно тому що не до нього зайшли, не йому занесли. В цьому скаладається недоцільність. А ми, депутати міської ради, міський голова давали якісь зобов’язання населенню ідучи на вибори, ми сьогодні не можемо реалізувати свої програми. Ми не можемо реалізувати свої права, тому про яке самоврядування ми сьогодні говоримо? Нам розповідають, що згідно Закону ми достатньо наділені повноваженнями, але це не так. Єдине чим ми наділені це тим, що нас обрав народ і голова адміністрації не може нас зняти одним розчерком. Але дві третини депутатів можуть проголосувати за це, хоча там три таких позиції, що можна їх відстоювати в будь-якому суді. Тобто територіальні питання, питання розширення території міста сьогодні розглядаються так – жодного будинку вже нема де будувати, міська рада виносить рішення про збільшення території. Але райдержадміністрація виступає категорично проти, тому що це тоді вже не вони будуть вирішувати ці питання, а міська рада. Тепер щодо структури і штату. Недавно була прийнята постанова Кабміну про те, що ми вже мали привести у відповідність штати відповідно до рекомендацій Кабміну. Я знов таки запитую – це місцеве самоврядування? В Законі про місцеве самоврядування чітко визначено, що структуру, фінансове забезпечення визначає міська рада. Тобто на сесії має бути проголосовано і визначено кого і скільки одиниць має бути в тій чи іншій раді. Якщо це промислове місто, можливо там потрібен окремий заступник з питань промисловості, якщо аграрне, то з аграрних питань. Якщо порівнювати ті часи, коли я тільки прийшов у місцеве самоврядування і сьогодення, то паперів стало, якщо не в десятки разів, то ще більше. Казали, що тоді була бюрократична система, сьогодні в нас 10 раз більше бумаг, в 10, повірте мені. У мене є з чим порівнювати. Нам говорять – керуючий справами Вам вже не треба, спеціаліст І категорії Вам вже не треба, вам треба ліквідувати ці посади, вам треба залишити 10 чоловік. Ми тоді запитуєм з ким працювати і як працювати? Як реалізовувати права місцевого самоврядування, як забезпечувати життєдіяльність тих людей, які поклали на нас відповідальність? Я бачу вже до нас приєднався народний депутат, але посадовці високого рівня на практиці нам мало в чому допомагають, адже крайні це ми, місцеві діячі. І при всьому тому вони тут, в Києві, а всі нагальні питання для міського голови є місцевого значення – той помер, той хворий, тому треба операція і такого плану речі. Але ж ми не можемо реалізувати себе. А коли ми не можемо реалізувати себе, нас вважають неповноцінними представниками влади.

Я буду завершувати, тому що відчуваю що багато говорю. Для того щоб повною мірою реалізувати право на місцеве самоврядування, нам необхідно терміново приймати поправки до Закону про місцеве самоврядування. На сьогодні одним політичним силам невигідно мати повноправне місцеве самоврядування, а іншим вигідно просто говорити про необхідність надання прав місцевому самоврядуванню та заробляти на цьому політичні дивіденди. Треба виводити це питання з політичної площини. Самоврядування має діяти і якщо воно буде діяти ефективно, це буде тільки на користь людям.

Ісип Олександр Михайлович, міський голова м.Кобеляки, Полтавська область

Ми працюємо командою вже третє скликання і ми, звичайно, не допустили, щоб психічно хворі люди потрапили депутатами в міську раду, але знаємо що це можливе та відносно поширене явище в Україні. Але, якщо це є 2-3 депутата із 30, то можна зробити так що виконком міської ради, райцентру, який складається із трьох оплачуваних осіб і, скажімо, 4 на громадських засадах і апарату із 9 чоловік буде працювати тільки для відповідей на депутатські запити, звернення та затверджувати склад депутатських Комісій. Я хотів би сказати, що ми звичайно займались відбором депутатів у міську раду, які обирались по мажоритарному принципу. І за підсумками року можу сказать наступне. Ми навіть не створювали фракції в міській раді. Тому що не дивлячись на приналежність до певної партії, місцеві депутаті всі займаються питаннями каналізації, води, землі, соціального захисту і т.д. За підсумками року, наші міські депутати з депутатами районної ради мають найгостріший конфлікт. От якраз в районну раду понаходили всі ті бізнесмени, всі ті шизофреніки, які мало розуміють принцип міського самоврядування. Сьогодні вони на повну катушку вилучають з міського бюджета і тому подібно.

Мені хотілось би зупиниись на питанях правової підтримки роботи органів місцевого самоврядування і трошки торкнутися економіки. Дійсно дуже допомогли субвенціями протягом цього року, можливо тому що були вибори. Я не знаю як по Україні, але по Полтавській області маленькі містечка отримали ці субвенції в кінці листопада, в грудні і позакривали багато питань. Наприклад, в м.Кобеляки вже не існує проблеми сезону опалення, бо його немає. В кожного в квартирі є котел, в кожного є тепло і кожен сам собі має опалення. Звичайно ця програма йшла 9 років, але нарешті, в минулому році ми отримали субвенцію з держави на ці справи, законно, 150000. Ми переробили 4 будинки на централізоване опалення, всього було 42, 10 % люди за державні кошти зробили. Але коли ми починали цю роботу, то мене навіть намагались притягнути до відповідальності, сажали за грати за те що ми починали переробляти систему опалення. Приїзжала навіть Комісія з Антимонопольного Комітету. В принципі після того як ми це все зробили знов з ’ явилась постанова про заборону. Добре що ми встигли. А вже на 2007 рік цих субвенцій вже немає. І хоча наш губернатор, Асадчев Валерій Михайлович, вважається дуже демократичним, маленьким містам все одно субвенції в цьому році не надійдуть. Можливо, в Загальнодержавному бюджеті менше коштів на це передбачено, можливо область почала більше керувати цим процесом. Взагалі я вважаю, що чим більше надавати повноважень району та області, тим буде гірше для громади. Саме краще, це мати прямі партнерські відносини з урядом і Верховною Радою через законодавство про бюджет. І тому я виступаю за те щоб містам, райцентрам бюджет рахувався напряму так як містам обласного значення. Це не так складно, це виведе нас з-під, вибачте за таке слово, придуркуватого впливу районної влади. У них ще до сих пір в свідомості – от чому в тебе не побілені дерева, от в Полтаві побілені. Я відповідаю, що ми можемо і розписати фіолетовим в крапінку, це наші виключні повноваження. Ми не білили, але роки чотири тому вирішили побілити, результат – місто стало схоже на село. Краще щоб це був рівний сіренький бордюр з граніта, щоб це були підрізані, чисті дерева, а те, що в «тебе цироз печінки, а ти щоки червоним намазуєш», то це нічим не допоможе. Тобто є глибинні проблеми, на які мало хто звертає увагу, наприклад те, що ми закопуємо пластик, який перегниває і потім попадає в нашу воду. Таке ми не бачимо, бо там звалище, якийсь котлован, а те, що побілені дерева то видно і одразу з ’ являється думка, що який класний мер. Тому я хотів би сказати, що, дійсно, треба виводити місцевий рівень влади з-під впливу району, щоб не було перерозподілу (бюджетних коштів). Про що ми говоримо? Районний бюджет 60 мільйонів, бюджет міста районного значення – 3 мільйони, з міста районного значення ще вилучають 700 тисяч, а з тих 60 мільйонів районному бюджету дають з держави дотацію 35-37 мільйонів. Таким чином, якби з нас не робили донорів, то ми могли б мати якусь фінансову самостійність. А оскільки вилучать до копійки, мотивуючи тим що на дитсадки дали, на делеговані повноваження дали, на бюджетні зарплати дали, а комунальні проблеми не помічають, то наші проблеми. А потім кажуть – так у тебе ж дорог нема, освітлення нема, сміття лежить в посадці, лічильників на свердловинах немає, приїзжає Антимонопольний – втрати води неможливо порахувати і тому подібне. І тоді виявляється що на для мешканців всієї України на перший план виходять житлово-комунальні проблеми. Освіта і медицина важливі, але коли ти проснувся в холодній хаті, не можеш почистити зуби, помити руки, не можеш безпечно до дороги чимось добратися, та ще по дорозі можна впасти у відкритий люк, тоді вже про медицину і про освіту мова не може йти. Я хотів би ще раз наголосити – малі міста чекають одного – партнерської гри з урядом, з державою, а нам, якщо не радянську матрьошку відновлюють, то відновлюють контролерів, які будуть субвенції контролювати, вилучення нам доводити, бюджети за нас сплановувати. І це при тому, що нормативна база і бюджетно-планова зовсім не співпадають. На дитсадок планують зарплати, енергоносії і нарахування на зарплату, а виявляється, що ще треба вогнегасники купувати, санітарно-технічні умови про теплу воду виконувати, тобто ще є тисяча перевіряючих організацій, які приходять і ще треба один бюджет щоб виконати всі ті приписи. Так само по екологічному законодавству, сьогодні з тих вимог, що є по екології, ми здатні виконати лише 1 %. І не тому що ми не хочемо, а тому що це організувати просто неможливо. Я би хотів звернутись до присутнього народного депутата, що не треба нових Законів, треба все ж таки уточняти те законодавство, яке є. Закон про місцеві податки і збори невідомо чому не виноситься на голосування та не приймається, мабуть з політичних причин. За що хочеш почуєш голосують, але те, що треба для конкретних людей, які живуть у конкретних містах, того ніхто не хоче виносити на голосування. Так от, треба, мені здається, уточняти законодавство. І не боятись сказати, що люди добрі, щоб ви не шастали по Києвам коли треба картоплю сажати, коли треба вулиці вигрібати. Нам треба зробити як в Польщі – на законодавчому рівні закріпити відповідальність за чистоту двору і прилеглої до двору території. Там за окурок 300 євро платять, а у нас ми не можемо 17 грн. здерти з тих у кого біля двору купа гною лежить. Тобто як можна наводити порядок, єдиний вихід привести до порядку – це через громадськість, але коли вже й громадськість не може вплинути, то треба мати жорстку палицю, якою вміти вдарити. У нас такої системи немає і мери сьогодні безвладні по будь-яких комунальних питаннях.

Можливо я висловлююсь трохи емоційно і несистемно, але хотів би сьогодні наголосити на тому, що за результатами року в цілому для міських голів і команди рік був нормальний. Я, наприклад, на 90 % виконав виборчу програму, яку дав на 4-5 років. Там ще дві великі речі залишилось зробити - побудувати міст і обгородити кладовище. Тобто був плідний рік, але хотілося б щоб зміни тут, в уряді, були швидші і давали нам можливість для поступу.

Пустовіт Тарас, міський голова м.Острог

Дати оцінку того року, що пройшов можна одним реченням – рік не сповнених надій. К змінам можу віднести те, що народ став більше вимагати прозорості від влади, навіть при зверненнях, при вирішеннях дрібних питань. Я вважаю, що відкритості стало більше. Ще хотілося б відзначити, особисто в моєму місті, ситуація навколо аукціонів загострилась так, що вже прийнято рішення – вся земля тільки з аукціонів, все майно тільки з аукціонів. В принципі для міста це добре, хоча кожен з нас знає, що є і підводні камні, тому що одні люди купують землю для того, щоб будувати, інші для того щоб перепродати. І стає проблема, коли людина купила цікаву привабливу ділянку, але чекає поки виросте ціна, щоб її (ділянку) продати, а місто втрачає тим самим можливість змінити свій зовнішній вигляд.

Щодо недоліків цього року, сказати відверто, я чекав, що піде децентралізація влади, децентралізації не відбулось. Я погоджуюсь з своїми колегами, які кажуть, що дуже збільшився потік бумаг, бумаги стали безглузді. Наприклад, пише заступник голови облдержадміністрації, ставим до відома, що 19 грудня свято св.Миколая, міському голові особисто привітати дітей-сиріт і вручити їм подарунки. Пишу відповідь – дякую, що нагадали, що є таке свято, бо ми ж не знали і взагалі ми ж дітей ніколи не вітали. Розумієте, якщо буде спускатись до такого рівня, то про що ми говоримо? Я вважаю, що у нас в державі немає ієрархії росту чиновника. Чиновник має рости, він не може зразу з вулиці стати заступником голови обласної адміністрації чи районної і керувати людьми, які вже багато років працюють і знають як працювати і це породжує ці проблеми. Я не хочу говорити про ці тендери, але якщо так і буде продовжуватися далі, нам буде дуже важко. Розміщення одного тільки повідомлення в Інтернеті коштує 500 грн. Недавно у нас, в Рівненській області, був В.Ф.Янукович, зібрав керівництво області і новий прокурор, встає доповідає про ситуацію – розкрито стільки-то злочинів, але, нажаль, Віктор Федорович, ще не виконали план по корупції, але ми доженем, за цих пару місяців план буде виконаний. Коли закінчать плани по корупції? Я вважаю, якщо є корупція, може бути і 10, і 20 справ відкрито. Якщо немає корупції, не повинні приходити уповноважені посадовці до міського голови і говорити – давайте хоч якусь корупцію знайдем, може щось є, бо мене ж з роботи знімуть. І це колеги підтвердять – плани по корупції є. Я пам’ятаю, ще при Кучмі не один голова райдержадміністрації не був притягнутий до відповідальності, тільки міські голови, а особливо сільські голови. Ну не знав голова сільської ради, що надбавку до його зарплати має затвердити сесія. Не знав, виплатив – все злочинець, є корупційні дії, відсторонити від виконання обов’язків.

Так само ті субвенції, чекали, що вони все таки будуть іти до нас. Я не знаю чому так сталося, зараз все спустили а область, область поділила, депутати, в принципі, стараються ділити нормально, але розпорядниками коштів залишають обласну раду, обласне УКБ і впливу на підрядника ми вже не маємо. Тендери виграє той хто дає дешевші ціни, а ціни зараз, нажаль, за рахунок якості, за рахунок якості самих матеріалів і за рахунок якості робіт.

Я не хочу зупинятися на питанні виборів, скажу тільки одне – нормальний був мажоритарний принцип, в не великих містах люди мають обирати лідерів, людей яких вони поважають. Ті люди переймаються містом і вони будуть робити все для міста. Нажаль у нас в раді є люди, які потрапили через список, але яких би не обрали ніколи через їх якості, людські якості, але вони пройшли тому що вони в списках.

Дуже хвилює наступне питання – ми знаходимось в дуже нерівних умовах в державі. Тому що говорили, обіцяли, запевняли, що буде 95 $ газ. Що сьогодні з газом робиться? Чому міняють ціни на протязі бюджетного року? Коли це закінчеться? Ми 95 $ ввели, ми не встигли поміняти тарифи, великі суми втратили комунальні підприємства. В цьому році що сталось, те саме сталось. В цьому році сталось, що 1 січня ціну на газ поміняли тільки для другої категорії споживачів. Ми знов таки поки догнали зміну тарифа, пройшло ще два місяці – хто нам поверне ці кошти? І всі мовчать, це все добре, тому що місцеві ради піднатужаться і з свого скудного бюджету копієчку найдуть і погасять, а в державі очі закрили – все хорошо. Зато питання вирішено.

Тепер щодо того, що хотілось би очікувати в нашому житті – це все таки зміни до діючого законодавства. Я був на слуханнях в Верховній Раді по місцевим податкам і зборам, все таки перший кошик менше хвилює любу раду, хвилює другий кошик, тому що ми живем за ці кошти, а звідки ми будемо мати гроші? Ми будемо мати гроші тоді коли будуть внесені зміни в цю схему, ми будемо мати тоді, коли в кінці-кінців буде податок на нерухомість. Я недавно був в Польщі, місті-побратимі, 24 тисячі населення міста, 23,3 мільйона $ бюджет міста. Нема проблем, у нас є проблема куди гроші діти. Вони не бояться обкладати, у нас чомусь все-таки бояться обкладати податком на нерухоме майно. А в принципі, якщо цей законопроект буде змінений, він значно збільшить надходження до бюджету. Якщо не примінять той пункт, з фізичних осіб податок з нерухомості в міський бюджет, а з юридичних в державний бюджет. Дякуємо, люди, майже всі мають пільги, єдині хто можуть платити цей податок – це юридичні особи. Була хороша практика, коли 50 % від переконання зведеного бюджету залишали в кінці року і повертали міським бюджетам. Зараз це скасували, правда сказали, в цьому року буде повернено. Але це ми в кінці року, кожен, міг залатати ті дірки, які були.

Залишається чекати якихось кардинальних змін в житлово-комунальному господарстві, тому що воно впевнено рухається до повного розвалу. І цю тарифну політику я не розумію, хоча я є член партії «Батьківщина», я не підтримую політику зниження тарифів. За рахунок чого? Чому комунальні підприємства мають працювати без прибутку? Всі працюють з прибутком, хліб печуть з прибутком, молоко роблять з прибутком, всюди, вся держава, а тут має без прибутка. Інвестиційна складова і прибуток має бути в ціх підприємствах.

Я вважаю, що треба готуватися до адміністративної реформи в справжньому розумінні цього слова. В нас вона має пройти, її треба підготувати, треба чітко розділити делеговані повноваження і власні повноваження. Скажіть будь-ласка, які функції виконує управління праці і соціального захисту? Це державна функція, для чого вони в нашій структурі, щоб сказати, що ми ж даємо кошти на місцеве самоврядування. Фінансове управління працює на державу, вся статистична звітність, вся інформація не потрібна в місті, для чого? Ці делеговані повноваження треба або закріпити фінансово або відмовитися і хай це будуть чисто державні структури. Що сьогодні виходить? Пам ’ ятаєте, коли чорнобиль передали на місцеві бюджети? В адміністраціях дали гроші, ввели посади, в міських радах – шановні, шукайте гроші. Сьогодні, служба у справах неповнолітніх, в адміністраціях ввели посади, дали кошти, а нам кажуть – ви шукайте внутрішні резерви. Місцеве самоврядування це не рідне дитя держави, таке враження, що ми не потрібні. Ми можем відкрити рота, нас обирали люди. І коли я товаришував добре з головою районної адміністрації, він каже – ти зрозумій у нас різні задачі, моя задача – догодити губернатору. Кажу, а моя задача догодити людям, бо це є джерело влади, треба годити джерелу влади. І тому я вважаю, що адміністративна реформа має пройти так, щоб годили джерелу влади, а владою є народ.

Олександр Солонтай, депутат Закарпатської обласної ради, Інститут Політичної Освіти

Давайте повернемося до підсумків першого року роботи місцевих рад в умовах запровадження пропорційної системи.

Щодо коаліцій політичних сил і їхньої позиції. На сьогодні, ми маємо укладені на вищому рівні між партіями коаліційні угоди та документи, щодо роботи представництв партій, партійних організацій та їхніх фракцій „на місцях” із іншими політичними силами присутніми в радах. Тобто маємо таке своєрідне уявлення центру політичної сили про те, які коаліції повинні бути сформовані на місцях і маємо на місцях абсолютно всі можливі варіанти реакцій на ці директиви, інструкції, листи, коли утворені всі можливі і неможливі варіанти коаліцій.

Наприклад, щодо Закарпатської обласної ради, п.Балога, депутат Закарпатської обласної ради 5-го скликання, керівник Секретаріату Президента України, він був керівником партії НСНУ, і одночасно підписав два діючих на даний момент документа, в яких сформована одна більшість із Партією Регіонів (від 16.04), друга більшість з Блоком Юлії Тимошенко (06.03р.). Відрізняються документи датами - рік один від одного. Причому жодна з угод не скасована, є діючою і в залежності від потрібної ситуації застосовується або одна або інша угода. Наприклад, потрібно прийняти звернення про розпуск Парламенту, тоді засідає Наша Україна з БЮТом, і звертається до Президента про необхідність розпустити Парламент. Необхідно розподілити дозволи на використання природних надрів чи затвердити бюджет, тоді засідає Партія Регіонів і Наша Україна в одній більшості і приймає бюджет чи розподіляє дозволи на отримання надрів. Причому обидва документи підписані одним і тим самим прізвищем (два рідні брати) і обидва діючі і все притому дуже офіційно. Тобто якогось конкретного роз’яснення партії до цього часу так і не дають.

Зіткнулися також з таким питанням, наприклад, якщо та ж ПР, це структуризована партія, де є по місцях більш-менш дисципліна виконання перед вищими рівнями, в БЮТ аналогічна ситуація, де дисципліна іде перед лідером, якщо лідер втручається. Отже, ми зітнулися із ситуацією коли бачимо в місцевих радах величезну нерозбериху в тих ситуаціях, коли в рамках, наприклад, блоку НУ проходило 2-3, 4, 5, інколи 6 партій на місцевому рівні і цей блок де-факто розпадався у місцевій раді і одна частина одного і того самого списку формувала більшість, а друга частина того самого списку формувала опозицію і до цього часу в радах так функціонують.

І також бачимо такі розриви блоків і незрозумілі для виборця сприйняття – вони проголосували за владу чи вони проголосували за опозицію в конкретній громаді і неврегульованість законодавчо цього питання, яка ситуація повинна бути з цими місцевими блоками.

Також хотів би звернути вашу увагу на те, що аналізуючи всі інструкції, директиви, вказівки, які були спущені всіма політичними силами на місцях, то ми бачимо, що менше десяти конкретних інструкцій спущено на місця всіма політичними силами до своїх фракцій. Менше десяти, тобто фактично депутати місцевих рад мали величезну свободу і величезний простір до дій в місцевих радах. Такі, найбільш резонансні, інструкції чи звернення спущені партіями до своїх фракцій на місцях, це наприклад, Конгрес українських націоналістів по своїй партійній мережі пустив рекомендацію про необхідність визнання героїчного вчинку воїнів Української Повстанської Армії - Організації Українських Націоналістів і в багатьох радах прийняті рішення про визнання на території ради діяльності УПА і прийнято звернення до Президента про необхідність визнання УПА на державному рівні. Для вас показовий приклад, який ви вживали багато разів це приклад по БЮТ, щодо спущених директив по тарифах і директиви по проведенню земельних аукціонів у місцевих радах і так далі. Є цілий ряд різноманітних документів, які спускалися від Соціалістичної і Комуністичної партії до радикально правих партій, які присутні в радах Західної України – Свобода, КУН, але таких директив офіційно спущених, затверджених менше десяти у кожної політичної сили. Причому, всі ви об’єктивно розумієте, що кількість сесій (пленарних засідань), які пройшли в місцевих радах значно більша і, отже, депутат був фактично вільний в цей час.

Також хотів звернути Вашу увагу на коментарі міського голови Прилук, що місто виграло в кількості депутатів присутніх в обласній раді, міського голови Борисполя, що місто програло, тому, що стало менше депутатів в облраді. Тут потрібно враховувати два моменти. По-перше, з точки зору представництва, то ви не маєте жодного представника в раді вищого рівня, де представлені спільні інтереси громад, в тому числі і вашої громади. З точки зору, знов того ж обрання, всі депутати обиралися у вашій громаді і всі депутати представляють вашу громаду. А той факт хто де проживає чи зареєстрований чи прописаний зовсім не є показником чи представляє він інтереси громади, села, селища в районній раді чи міста, району в обласній раді. В тому то і найбільша проблема запровадження пропорційної виборчої системи для рай та облрад і невідповідність її ст.141 Конституції України, згідно якої районні та обласні ради це ради, де представлені спільні інтереси громад. Депутатський корпус районних і обласних рад представляє інтереси політичної сили і виборців, які їх обирали, вони не представляють інтереси конкретної громади або спільні інтереси конкретних громад. Можна сказати вони представляють інтереси всіх громад. Але якесь представлення і вираження ст.141 Конституції України в раді обласного чи районного рівня фактично відсутнє. Для мене, як для депутата обласної ради сьогодні, будучи попередньо депутатом четвертого скликання по мажоритарній системі, все ж таки залишається неприйнятною пропорційна виборча система на місцях в плані обмеження виборчого права громадянина вільно не тільки обирати, але й бути обраним. Тому що саме запровадження пропорційної виборчої системи чи з закритими списками чи з відкритими, коли виборець може реалізувати своє право тільки через політичну партію обмежує виборця в цьому праві. Прозвучало тут таке припущення, що можна піти вступити до партії, партія може тебе висунути, навіть залишаючись безпартійним і так далі. Але пам’ ятаймо, що ніхто не може гарантувати виборцю, що політична сила взагалі включить цього громадянина до свого списку. Ніхто не може змусити політичну партію включити якогось громадянина на якусь позицію до виборчого списку. Тут права одні закінчились і права інших теж не можуть бути зачеплені.

Вдосконалення майбутньої виборчої системи обов’язково повинно проходити і через задоволення права виборця на вільне його балотування. Тобто разом із відкриттям виборчих списків на місцях, вдосконаленням пропорційної виборчої системи, потрібно дозволити виборцям формувати або власні списки, так як це зроблено в Польщі, тобто коли виборці збираються і створюють власну ініціативу на місцях та потім реєструють її в територіальній виборчій комісії, або зажди частину округів залишати під мажоритарну систему. Треба продумати таку виборчу систему, яка дозволяє все ж таки виборцю реалізувати конституційне право.

Якщо конкретно говорити про те, чим займається Інститут політичної освіти, то ми реалізовуємо Національну програму навчання молодих депутатів віком до 35 років. Минулого року кілька сотень депутатів пройшло навчання, цього року теж кілька сотень проходить навчання і ми маємо можливість порівняти депутатські корпуси рад минулого та поточного скликання. Такі два моменти – ефективність роботи самого депутата справді погіршилась і якість депутатського корпусу насправді погіршилась. Чому? Як ті депутати були некомпетентні, так і ці депутати некомпетентні, як більшість тих переслідували свої меркантильні інтереси, так і зараз дуже багато депутатів переслідують свої меркантильні інтереси! Але є одна характерна риса, яка відрізняє депутата теперішнього скликання від депутата минулого скликання: майже відсутні депутати з „бійцівськими якостями”. Проходячи по мажоритарному округу раніше депутат вимушений був хоч якось спілкуватися з громадою, хоч якось проявлятися. І це дозволяло багатьом молодим депутатам проходити і ставати сильними в депутатському корпусі. Зараз у нас в місцевій раді засвічені дві-три особи від однієї фракції – керівник фракції, голова партійної організації, інколи кілька уповноважених від фракції. Всі інші як тихо відсиділи в списку, наприклад придбавши це місце, так і надають перевагу тихо сидіти далі в своєму депутатському корпусі, особливо не засвічуючись і не виходячи до громади. Це особливо стосується громад, в яких кількість населення перевищує 80000 мешканців і вище. Ці люди далі залишаються абсолютно невідомими для своєї місцевої громади. Тому, звичайно, вдосконалення пропорційної виборчої системи є необхідним на нашу думку і в першу чергу мова повинна йти про відкриття виборчих списків і тому ще раз наголошу на розв’язанні - мова повинна йти про задоволення права громадянина вільно обиратися в своїй місцевій громаді. Тому що ті речі, які ми зараз маємо абсолютно суперечать здоровій логіці. Для того щоб балотуватись до своєї ради, громадянин вимушений домовлятися з партіями, а як відомо, в Україні внутрішня партійна демократія відсутня фактично у всіх політичних сил. Всі міські і районні партійні організації контрольовані обласними організаціями, а ті, відповідно, республіканськими. Класичний приклад, це затвердження виборчих списків до місцевих рад НСНУ в багатьох областях, коли принципово, рішенням партії, не виготовлялись печатки міських і районних партійних організацій, а списки в територіальні виборчі комісії завірялись печаткою обласної партійної організації, з метою контролю за кожним кандидатом обласним виконавчим комітетом партії, чи лідерами.

Це всі найбільш принципові речі, на яких, я вважаю, варто зосередити увагу. З багатьма речами, про які говорять, міські голови особливо та шановні доповідачі з експертного кола, - погоджуюсь, тому не хочу повторюватись. Дякую за увагу.

Іван Заєць

Щоб я хотів би почути, як депутат? Всі ці випадки, які ви розказуєте мені відомі, але я хотів би побачити систему, цей аналіз. Добре, містечко, маленьке, ми не говоримо про село, це теж громада. І коли Ви говорите про Кобеляки, вроде район каже так ми ж це робимо для того, щоб підтримати там село, де взагалі не заробітної плати, нічого там немає.

А тепер про політичні тенденції. Політичні тенденції не можна аналізувати, якщо ми конкретно не аналізуємо діяльність того чи іншого уряду. Тобто щось же змінилось у політиці чи нічого не змінилось? Якісь тенденції сьогодні зароджуються чи не зароджуються? Дуже нам важливо побачити сьогодні, на цьому круглому столі, які мінялися всі відносини і які тенденції сьогодні зароджуються. Я хотів би щоб ви більш конкретно говорили що було при Єханурові, що було при Януковичі, тоді буде конкретна інформація, буде тоді що ми бачимо.

Інше питання, питання зміни Конституції. Знов, шановні голови говорите, треба змінити Конституцію. Я хочу від вас конкретно почути чого вам не вистачає від Конституції сьогодні? Тобто, ми ж чудово розуміємо, є резерви у законодавстві, Закон застарів повністю, податкова система застаріла, ці всі фінансові системи застаріли і так далі. Ви кажете – треба змінити Конституцію. Ви повинні бути свідомими, що зараз готується для вас і для держави взагалі. От за цією риторикою про місцеве самоврядування криється принцип федералізації. Уявіть собі, ми інститут адміністрації зараз знищуємо і творимо виконкоми на районними рівні. Виконкоми будуть прикриті депутатами, не забувайте – депутатами і ви одержите ще гіршу картину. Тому я хотів би також, щоб ви звернули увагу на цю риторику, це не є місцеве самоврядування, сьогодні найвужче місце все таки в громаді. Треба оптимізувати права громади. Уявіть собі на хвилинку, якщо пройде законопроект 3207, міський голова м. Прилуки говорив, що це треба приймати, ви одержите район і область з виконкомами і ви не одержите механізму впливу ніякого. Президент має право розпустити Верховну Раду і фактично уряд тільки за формальних ознак, тобто ніколи не розпустить. Тому, якщо ми говоримо про можливості впливу, то ми повинні зрозуміти, поки Президент не буде мати зараз політичного права розпустити Раду, то це буде централізація влади. Те, проти чого ви виступаєте і те, що загубить повністю місцеве самоврядування. Тому я, як депутат, хотів від вас почути більше не цих речей, бо ви їх відчуваєте. Чому, припустимо, межі населених пунктів сьогодні не виведені? Яка причина з вашої точки зору? Наприклад, мер міста Хуста каже, місто вже розрослось до території района, щоб все це узгодити, треба їхати, є один чи два інститути є які можуть землевпорядну документацію готувати. Ти прямо кажи – давайте створимо такі і такі інституційні механізми, щоб ми могли зробити за рік, за пів року ці всі речі. Ви заплатите великі гроші, ви підете по цих інститутах і вас будуть витягувати два роки чи три роки ви будете ходити і там буде черга і так далі. Для мене буде важлива така інформація, тобто ви повинні розкрити політичні умови, де вас пережимають у політичному плані. Так саме, як і ви про вибори говорите, адже це ж не секрет, на вибори ми йшли з пропорційною системою, наша партія йшла, як на тимчасове явище. Тому що в нас Жовтяк, Шевченко подали Виборчий Кодекс де передбачалося пропорційна система з відкритими списками, у нас Асадчев так само подав Закон з відкритими списками. Але коли ми ткнулися у Верховну Раду, то і ліві і праві, сказали – ні, хлопці, ми візьмемо зараз тимчасово пропорційну систему із закритими списками, а на другий раз ми дійсно підемо так, тому що треба політичну структуризацію запровадити. І сьогодні ж треба іти далі і сказати відверто, якщо у вас на сьогоднішній день залишається пропорційна система без відкритих списків, ми регенеруємо систему авторитаризму. Ось про що ми сьогодні повинні говорити, для мене, як для депутата, щоб ми могли розкрити ці речі. Це від вас залежить, це ваш голос, ваш голос сьогодні.

Лациба Максим, Українськ ий незалежн ий центр політичних досліджень

Чому все те чого ви очікували і очікуєте і все те про що говорив Ігор Борисович не відбудеться найближчим часом? Не відбудеться тому що немає реального суб’єкту лобіювання інтересів місцевого самоврядування на центральному рівні в Києві. Зараз питання залежить від Парламенту, від уряду, від Президента. Питання місцевого самоврядування загострюється раз в рік коли приймається бюджет, потім цілий рік воно не присутнє просто в політичному дискусі, в медіа, в дискусі в парламенті його просто немає. Нажаль ні асоціація міст України, ні Асоціація місцевих та регіональних влад України не виконує активної лобістської функції, її фактично немає. Приклад тому, буквально вчора було засідання Комітету Верховної Ради з питань житлово-комунального господарства, розглядався проект Закону, вже друге читання, про концесії об’єктів водо- та енергопостачання. І розглядається там пропозиція щоб надати право брати в концесію іноземним інвесторам. Якийсь депутат мовчав, мовчав – спав, потім просипається – ні, як це іноземцям, неможна, закрито, давайте закриваєм цю тему. Добре, що там піднявся Савчук і сказав, що нам треба 14 мільярдів інвестицій в цей сектор і це трохи не єдиний спосіб нормально залучити інвестиції. Із 15 членів Комітету було присутньо 3, якім було передано право голосу від інших, фактично говорили два депутата. І не було представлено ні першої Асоціації, ні другої Асоціації і якщо б випадково Савчук це не сказав, все цілий пласт питань з реформування ЖКГ, був би закритий цим рішенням. Це як приклад, тобто суб’єкту лобіювання немає. Нажаль, Центр політико-правових реформ не може це все зробити, це в принципі консультативний, а не лобістський центр. Він може зробити під певний інтерес 2-3 моделі, але вибирати та домовлятись треба самим. Третій сектор з цим не справляється, тобто тут треба або активізовувати роль цих Асоціацій, або активізовувати, можливо Клуб міських голів, або активізовувати роль політичних партій. Принаймні, нажаль, жодна з політичних партій, які є в Парламенті не задекларувала чіткого пріорітета розвитку територіальних громад, міського самоврядування і чіткої програми немає. Хоча, якщо подивитись по результатах місцевих виборів, то місцеве самоврядування це ресурс, який розподілили між собою дві партії. Трошки більше у БЮТ, вони в головному контролюють місцеві ради і Партія регіонів, це фактично їх ресурс. Я не знаю, що буде з центральними виборами, але фактично, якщо БЮТ не отримає влади на центральному рівні, то це єдиний їх адмінресурс. По ідеї вони мали б бути зацікавлені в розширенні цього свого єдиного ресурсу, тобто місцевого самоврядування. Можливо треба більш детально говорити з ними і по партійній лінії пропонувати якісь зміни. Але, Матвієнко здався, Безсмертний здався, і я так зрозумів, Президент також зараз не зацікавлений в реформі місцевого самоврядування, він зацікавлений в тому, щоб була збережена вертикаль обласних державних адміністрації, це єдиний його ресурс в боротьбі з політичними опонентами. Тому серед лобістів нема ні лідера на якого дивитись, ні інституції, ні головні політики також цим не займаються. Янукович і Мороз в першу чергу бачать реформу через запровадженняя регіонального самоврядування, щоб створити виконкоми обласних і районних рад і забрати цей ресурс у Президента. Тому політична ситуація дуже несприятлива і я думаю, що змінити її можемо тільки ми, центр ніколи не віддасть владу, повноваження, владу не віддають, владу забирають. Якщо громади, лідери громад, прогресивні міські голови якось зможуть об’єднатися і постійно бути присутніми в дискусі і лобіювати, то тоді можна сподіватись на якісь подвижки. Хоча я не знімаю відповідальності просто з територіальних громад, ми завжди забуваємо, що це також важливий суб’єкт.

Коротка відповідь на питання нашого круглого столу – що дав попередній рік? Мені здається, головне що було в попередньому році, це відповідь на питання – чи здатні політичні партії забезпечити ефективне управління територіальними громадами чи не здатні? Фактично управління в громадах перейшло до політичних партій. Я так зрозумів, що скоріше ми дали відповідь, що політичні партії на сьогодні не здатні ефективно управляти розвитком територіальних громад. Ми нещодавно їздили в Хмельницький і Суми, зустрічались з керівниками фракцій в міських радах. Міські ради системи консультацій не ведуть, після виборів жодного рішення рада партії або на з’їзді міської організації партії, не приймалось чи по підприємництву, чи по розвитку соціальної сфери, ЖКГ, просто не виробляється колективних рішень і немає ні консультацій, ні рішення не приймаються. Ще хочу зазначити, що місцеве самоврядування знаходиться зараз в руках буржуазії, тобто в основному у владі депутати відсотків на 60-70 в є представниками бізнесу. Напевно, це добре, принаймні ми перейшли той етап коли місцеві ради були представлені бюджетниками – вчителями і лікарями. Зараз це буржуазія, це власники, ми очікували від них трошки більшого, відверто кажучи. Нажаль вони поки займаються, головним чином, створенням підприємницького клімату для депутатів-підприємців, тобто фактично іде процес продовження розподілу ресурсів, системних рішень також, нажаль, не готується.

Наступна теза – спосіб обрання визначає і уважність депутатів до виборців. Якщо це мажоритарні округи, то і уважність депутата до виборця набагато більша. Ми хоч знаєм їх в обличчя і їхні телефони, коли вони оберуться можна буде з ними потім ще якось зв’язатися. Спосіб обрання через закритий партійний список фактично віддаляє депутата і гречку він тепер буде нести не нам, а понесе керівнику партійної організації.

Місцеве самоврядування це не тільки скільки цього місцевого самоврядування і відносини міської ради і уряду. Місцеве самоврядування це відносини міської ради і територіальної громади. Нажаль в цьому аспекті особливих зрушень не відбулося. За нашими даними, даними Міністерства юстиції, тільки 11 % територіальних громад мають статути сіл, селищ або міст, тільки 11. А відповідно як в тому радянському анекдоті – «Скажите, а я имею право? – Имеете. – А я могу? – Нет, не можете.». Тобто Закон про місцеве самоврядування дає право на громадські слухання, місцеві ініціативи, загальні збори громадян, але каже, що місцеві ради регулюють порядок реалізації цього права в статуті. Статуту нема, нема і можливості нормально провести громадські слухання чи загальні збори. Тому нажаль, з 25 обласних центрів тільки 19 мають статути. За цей виборчий рік жодне місто з тих що не мають, так і не прийняли ці статути - ні Одеса, ні Львів, ні Житомир, ні Тернопіль. Ці великі демократичні міста так за цей рік і не здобули статути. Тому це ще є одна проблема. Для територіальної громади міста Києва найбільшим ворогом є орган місцевого самоврядування – Київрада. Тобто найбільший злочинець в очах киян це є Київрада і мер. Тому тут я бачу, величезний іде конфлікт між громадами і місцевим самоврядуванням. Міські голови якось про це менше говорять, прості люди про це говорять частіше. Але, як би не формувалась міська рада, їй все одно потрібні механізми консультацій, врахування інтересів, погодження, порядок обговорення містобудівної документації, можливо оприлюднення і обговорення міського бюджету.

Критика до третього сектору, до громадських організацій. Третій сектор дуже слабенько займається питаннями самоврядування. Наприклад, коли стало питання житлово-комунальних тарифів, громадські організації не змогли виставити на переговорний процес по тарифам фахові організації чи експертів, були там тільки бабушкі-дєдушкі, які кричали зменшити і все. Але ми фахово не змогли сісти за стіл переговорів з міським головою і аргументовано показувати нашу позицію чому треба знижувати. Тобто ми програєм цю дискусію. Так само як громадяни дуже слабенько створюють органи самоорганізації населення, щоб брати якісь повноваження і разом з міськими радами забезпечити якісні послуги або контроль цих послуг, тобто громадяни в цьому моменті пасивні. Це я критикую нас.

І висновок – висновок такий що робити, а робити треба крім того, що створювати суб’єкт лобіювання або його оживляти, вже принаймні дві Асоціації є, треба вже прямо зараз готувати проект Закону про вибори депутатів місцевих рад. Принаймні я не знаю зараз жодного такого або процесу, коаліції або робочої групи, яка розробляє цей проект Закону. Ми чекаємо будут вибори і там будем розроблять. Я думаю, він потрібен зараз, тому що остаточно не визначили яка модель, або це мажоритарні округи з правом висування кандидатів тільки політичними партіями, щоб якась політична відповідальність була, або це, як Ігор Борисович говорив, мажоритарні округи в багатомандатному окрузі або це, можливо, відкриті виборчі списки пропорційна виборча система. Три моделі, вони більш-менш схожі. Треба провести дискусію і підготувать цей законопроект. Потім, треба все-таки продовжувати дискусію по Конституційній реформі, принаймні той варіант № 0-900 абсолютно жахливий і добре що він зараз не піде, але ж немає заміни, альтернативи. Немає такого, щоб місцеві ради зібрались і запропонували свій варіант. Так само як треба зміни до Закону про політичні партії. Зараз про це ніхто не говорить, просто говорять недемократичний і все, так можливо там прописати – заборонити закриті з ’ їзди, прописати, що обов’язково розміщується на сайті партії рішення партії. Центральні штаби партій по функціях фактично це центральні органи влади і такі самі вимоги до нього мають застосовуватись щодо прозорості і відкритості його діяльності. І продовжити роботу по запровадженню статутів територіальних громад, саме там мають бути вирішені питання як мають відбуватися комунікації громад і представницького органу місцевого самоврядування. Тому, роботи вистачає і я думаю тут аналітичні і консультативні центри, територіальні громад і місцеві ради мають об’єднатися для того щоб рухатися вперед.

18.03
Круглий стіл «Політичні партії в системі місцевого самоврядування: проблеми, тенденції, перспективи»
26.02
Круглий стіл «Шляхи, методи та технології підвищення якості адміністративних послуг місцевого самоврядування»
25.01
Круглий стіл «Місцева влада в інформаційному суспільстві. Електронне врядування: концепція, практика, виклики»
30.10
Круглий стіл за підсумками проведення Європейського тижня місцевої демократії
06.09
Круглий стіл «Місцеве самоврядування в контексті громадянського суспільства»
26.07
Круглий стіл «Питання місцевого самоврядування у програмах політичних партій»
27.06
Круглий стіл «Співпраця місцевої влади із засобами масової інформації»
27.05
Круглий стіл «Бюджетна система місцевого самоврядування. Перспективи реформування»
18.04
Круглий стіл на тему: «Післявиборчий рік місцевого самоврядування. Тенденції, проблеми, перспективи»
21.03
Круглий стіл на тему: «Маркетинг громади, регіону, країни»
© Copyright 2011
Інститут демократії
імені Пилипа Орлика
Всі права захищені